Главная >  Инжиниринг 

 

Аналіз результатів вимірювання в. Вступ

 

Царинник О.Ю., к.т.н., консультант ПАДКО,

 

Однією з причин таких втрат є недовиставлення рахунків споживачам у багатоквартирних будинках. За даними абонентського відділу водоканалу для окремих будинків, на вводах до яких встановлені будинкові лічильники (які не використовуються для комерційного обліку), різниця між кількістю води, визначеної за показами будинкових лічильників і сумою показів поквартирних лічильників води плюс кількість води, визначена за нормою для споживачів без лічильників, в середньому становить понад 40%.

 

Система водопостачання м. Новоград-Волинського характеризується значними втратами води. За звітними даними величина цих втрат (різниця між кількістю води, поданою в систему і кількістю води, виставленої до реалізації) становила 38.6% і 36.4% відповідно у 2001 і 2002 р. Водопостачання міста з достатнім тиском здійснюється 9...10 год/добу. В ці ж години працюють насосні станції підкачки. Решту часу тиск в системі становить 5...16 м, тобто достатній для подачі води на 1-2 поверхи багатоповерхових будинків.

 

Задачі досліджень Визначити точність будинкових лічильників води Оцінити стан сантехніки в квартирах і визначити вплив на нього квартирних лічильників води Оцінити точність квартирних лічильників води Дослідити характер водоспоживання населення в багатоквартирних будинках і визначити фактори, які на нього впливають Підготувати загальні висновки і розробити рекомендації для скорочення втрат води (різниці між подачею в систему і реалізацією).

 

Для оцінки фактичного водоспоживання населення в житловому секторі 16-18 вересня 2003 р. було виконане вибіркове вимірювання водоспоживаня на вводах до трьох житлових будинків, з числа тих, водоспоживання в яких регулярно контролюється водоканалом за показами будинкових лічильників. Результати цих вимірювань і їх аналіз подаються нижче.

 

Вихідні дані

 

Початкові припущення: Мінімальний рівень питомого водоспоживання, за якого мешканець має змогу забезпечувати всі свої життєві потреби - приблизно 110 л/люд/добу (при відсутності втрат води) - [, ]. За умови встановлення значної кількості квартирних лічильників споживачі, які встановили лічильники, не тільки перестають оплачувати загальнобудинкові витрати води, а й перекладають (за наявності будинкового обліку) значну частку води, витрачену ними (недооблік квартирних лічильників, викрадення води тощо) на мешканців цього будинку, які не мають квартирних лічильників - []. Неправильно підібрані будинкові витратоміри не фіксують всієї кількості води, яка подається в будинок - [].

 

Методика експерименту та його інструментальне забезпечення

 

Для аналізу водоспоживання водоканалом було запропоновано 12 житлових
3-, 5- і 9-ти поверхових багатоквартирних будинків, в яких загалом проживає 2368 мешканців. На вводах до запропонованих будинків встановлені діючі лічильники води. Будинки, в основному, з централізованим гарячим водопостачанням, яке в неопалювальний сезон не функціонує. Загальна характеристика цих будинків наводиться в . Дані про водоспоживання у цих будинках (середні за 2 останні роки) наведені в . З цієї таблиці видно, що рахунки недовиставляються на 7...61% від поданої в будинки води (в середньому на 44%). Середнє питоме водоспоживання за показами квартирних лічильників становить 56 л/людину/добу; мешканцям в квартирах без лічильників нарахування проводиться з розрахунку 150 л/людину/добу незалежно від рівня благоустрою.

 

Питоме водоспоживання визначалося шляхом вимірювання витрати на вводі в будинок і діленням цієї витрати на загальну кількість мешканців, які проживають в будинку. Таким чином визначене питоме водоспоживання включає в себе як використану воду (раціонально і нераціонально), так і її втрати через несправні санітарно-технічні прилади.

 

Для виконання поставлених вище задач, в тому числі для визначення фактичного питомого (на одного мешканця) водоспоживання було відібрано 3 житлових будинки за адресами Шевченка, 41/1, Воровського, 3 і Пушкіна, 3, в яких загалом проживає 935 мешканців. Для оцінки впливу тиску і графіка водопостачання вимірювання водоспоживання в будинку по вул. Шевченка, 41/1 проводилося протягом двох діб: одна доба при водопостачанні за графіком, друга - при цілодобовому водопостачанні з достатнім тиском. Витоки в підвалах згаданих будинків відсутні, перетоків між системами холодного і гарячого водопостачання немає. На вводах до будинків вварені штуцери для під'єднання манометрів.

 

Вимірювання і реєстація тисків виконувалася за допомогою приладів Dickson Pressure Logger (цифровий реєстратор тиску). Дані про зміну тиску на вводі необхідні для аналізу втрат через витоки і визначення ступеня водозабезпечення мешканців. Результати вимірювань тиску в цифровому вигляді за допомогою спеціальної програми DicksonWare (version 7.8 конвертувалися і оброблялися за допомогою електронних таблиць Excel. Реєстрація тисків виконувалося кожні 6 хв.

 

Вимірювання витрат на вводі до будинку виконувалося за допомогою портативного накладного ультразвукового витратоміра Panametrics PT878 (США). Цей прилад дозволяє проводити вимірювання витрат рідин в трубах діаметром від 50 до 2000 мм, товщиною стінки до 75 мм. Точність вимірювання - 1.5…5% залежно від швидкості руху рідини і діаметру труби. Результати вимірювань в цифровому вигляді за допомогою спеціальної програми PanaLog Viewer (version 1.2. конвертувалися і оброблялися за допомогою електронних таблиць Excel. Реєстрація витрат виконувалася кожні 12 хв.. Крім цього, фіксувалися покази стаціонарних будинкових лічильників води на початку і в кінці замірів.

 

Результати вимірювань та їх аналіз

 

Крім вимірювання витрат і тисків на вводах до будинків, було обстежено стан сантехніки в квартирах, а також зафіксовано марки, положення (вертикальне чи горизонтальне) і дату останньої повірки квартирних лічильників. Метрологічний клас лічильників не фіксувався. Обстеження виконувалися в години водопостачання з достатнім тиском. Результати обстежень наведені в .

 

Добове водоспоживання мешканців за показами витратоміра Panametrics і стаціонарного будинкового становило: по вул. Шевченка, 41/1 - 57,9 і 49,7 м3/добу відповідно; по вул. Пушкіна, 3 - 40,71 і 21,22 м3/добу відповідно. Таким чином, недооблік за показами будинкових лічильників СТВ-80 становить: вул. Шевченка, 41/1 - 14%; по Пушкіна, 3 - 48%. Недооблік лічильника ВСКМ 16/40, встановленого в будинку за адресою Воровського, 3, визначений на основі моментних замірів, становить 20%. Даний факт пояснюється, по-перше, невідповідністю метрологічних характеристик цих лічильників до фактичних витрат; по-друге - лічильники не повірялися у встановлені терміни. Зокрема, фактичний поріг чутливості встановлених лічильників СТВ-80 становить 800 л/год, тоді як максимальне значення цього параметра для лічильника з Ду=80 мм не повинно перевищувати 700 л/год. Таким чином, середній недоболік спожитої води за показами будинкових лічильників становить щонайменше 25%. Тому подальший аналіз водоспоживання виконано на основі показів витратомірів Panametricks.

 

Точність будинкових лічильників

 

Всього в 233 обстежених квартирах (60% від їх загальної кількості) було виявлено 12 несправних змивних бачків і 1 кран ). 11 несправних сантехнічних приладів знаходилися в квартирах без лічильників і лише 2 - в кварирах з лічильниками. З цього випливає, що наявність квартирних лічильників стимулює споживачів до усунення видимих витоків з сантехнічних приладів.

 

Вплив квартирних лічильників на стан сантехніки в квартирах

 

Всього в 233 обстежених квартирах встановлено 210 лічильників, з них немає даних про повірку протягом останніх двох років - 185 (88%). Лічильники встановлені у 168 квартирах з 210 обстежених (в середньому 1,17 лічильники на квартиру). У значної частини споживачів лічильники встановлені лише на холодну воду. Переважна більшість лічильників типу КВ 1,5 виробництва ВАТ Електротермометрія (м. Луцьк) - 85%; змонтовані у вертикальному положенні - 81% ).

 

Квартирні лічильники води

 

Крім цього, метрологічні характеристики всіх лічильників, і КВ 1,5 зокрема, з часом погіршуються. Так, за даними ДП Водомір при МКП Львівіводоканал (2001 р) з 1823 повірених після 2-х років експлуатації лічильників типу КВ 1,5 195 виявилися несправними. Основна причина - значна від'ємна похибка (до -80%), несправність лічильного механізму або нереагування на витрату Qmin.

 

Лічильники цього типу можуть належати до метрологічних класів В і А, причому перші повинні монтуватися тільки в горизонтальному положенні, а другі - або в горизонтальному, або у вертикальному положенні. Згідно з паспортними даними, мінімальна витрата Qmin (при якій похибка лічильника не перевищує 5%), становить для класів В і А відповідно 30 і 60 л/год. Поріг чутливості лічильників (об'ємна витрата, за якої крильчатка лічильника починає безперервно обертатися, а похибка не лімітується) становить приблизно 0,5Qmin, тобто для лічильників класів В і А - 12 і 30 л/год - відповідно. Іншими словами, витрати, менші ніж 12(3 л/год квартирними лічильниками даного типу не обліковуються.

 

Характер водоспоживання населення і фактори, які на нього впливають

 

Таким чином, визначення кількості спожитої води в квартирах з лічильниками тільки за їх показами може суттєво занижувати дані про фактичне водоспоживання населення.

 

Добові графіки витрат і тисків на вводах до будинків за адресами Шевченка, 41/1 і Пушкіна, 3 і наведено на рис. 1 і На цих рисунках жирною горизонтальною лінією зображено витрату, що відповідає порогу чутливості будинкового водоміра. Фактичні витрати на вводі, що знаходяться нижче жирної лінії, будинковим лічильником не реєструються. Це, в основному, і зумовлює різницю між показами стаціонарного будинкового лічильника і витратоміра Panametricks.

 

Середнє питоме водоспоживання населення в багатоквартирних будинках за адресами Шевченка, 41/1, Пушкіна, 3, Воровського, 3 становить відповідно 126, 189 і 155 л/люд/добу, середньозважене - 151 л/люд/добу. Таке водоспоживання навіть нижче, ніж в інших містах України з подібним графіком водопостачання. Наприклад для Тернополя ця цифра становила - 204 л/люд/добу (дані за 2000 р.).

 

Тиск на вводі до будинку по вул. Пушкіна, 3 (рис. в нічні години в середньому становить 14,6 м, при якому вода піднімається до 4 поверху (при відсутності водорозбору). Середня витрата в ці години становить 0,774 м3/год, тобто нижче порогу чутливості будинкового витратоміра. Тільки внаслідок цього недообліковується 5,5 м3/добу. Решта недообліку будинкового лічильника пояснюється невідповідністю його характеристик фактичним витратам (експлуатаційна витрата встановленого лічильника майже в 10 разів перевищує фактичні максимальні витрати). Втрати через витоки з сантехніки в цьому будинку визначимо в припущенні, що в нічні години водою забезпечується 172 мешканці будинку (4/5 від їх загальної кількості). Тоді питомі нічні витрати становлять 774/172=4,5 л/люд/год, а втрати через витоки - 4,3 л/люд/год. Застосовуючи ті ж міркування, що і для будинку по вул. Шевченка, 41/1, знаходимо сумарні втрати через витоки з сантехніки: 4,3*(172*7 + 215*1 /1000 = 18,1 м3/добу, або 44% від поданої в будинок води. За мінусом витоків мешканці в будинку споживають 0,56*189=106 л/люд/добу.

 

Порівняємо графіки витрат і тисків на вводі до будинку по вул. Шевченка, 41/1 при водопостачанні за графіком і цілодобово (рис. . Різниця між графіками витрат в нічні години (з 1:00 до 5:0 , коли корисного водоспоживання немає, пояснюється збільшенням витоків з сантехнічних приладів, оскільки більше число квартир забезпечується водою і сама величина витоків зростає через збільшення тисків. Середня величина витрат в нічні години при цілодобовому водопостачанні з достатнім тиском складає 1,38 м3/год, або 3 л/люд/год. Остання величина невелика (в середньому по Україні понад 5 л/люд/год), що свідчить про задовільний стан сантехніки. Корисне водоспоживання в нічні години становить 0.2 л/люд/год. Таким чином, втрати через витоки з сантехніки при достатньому тиску становлять 2.8 л/люд/год. Врахуємо, що при водопостачанні за графіком достатній тиск підтримується на протязі 9 год., і з них максимум 3 год. прилади використовуються (тобто в цей момент витоків через них немає). Решту часу - 15 годин водою забезпечені мешканці до другого поверху, або 102 мешканці. Тоді сумарні втрати через витоки з сантехніки складуть 2,8*(102*15 + 458* /1000 = 12,0 м3/добу, або 20% від поданої в будинок води. За мінусом витоків мешканці в будинку споживають 0,8*130=104 л/люд/добу.

 

Загальні висновки. На основі аналізу вимірювань водоспоживання в обмеженій кількості багатоквартирних будинків можна зробити такіі висновки

 

На рис. 4 подано добовий графік тисків на вводі до будинку по вул, Воровського, Пунктирною лінією зображено тиск, достатній для водопостачання 5-ти поверхового будинку. З цього графіка (див. також графік тисків на рис. видно, що тиск на вводі до будинку при роботі підкачок значно перевищує необхідний. Надмірний тиск веде до збільшення і водоспоживання, і витоків. Можна обгрунтовано припустити, що для вибраних будинків питоме водоспоживання майже прямо пропорційне до співвідношення середнього протягом доби тиску на вводі до будинку до тиску, необхідного для нормального водопостачання (див. і графік на рис. .

 

· Покази встановлених будинкових лічильників можуть занижені на 15...50% через високий поріг чутливості і невідповідність експлуатаційних витрат лічильників і фактичних витрат, які проходять через них

 

· Середнє питоме водоспоживання мешканців багатоквартирних будинків принаймні не менше за те, яке водоканал визначає за показами будинкових лічильників (див. ). Для обстежених будинків ця величина становить 151 л/люд/добу.

 

· Стан будинкової сантехніки в квартирах (з точки зору витоків) дещо кращий, ніж в середньому по Україні. Витоки в квартирах з лічильниками практично не спостерігаються.

 

· Тиски на вводах до 5-ти поверхових житлових будинків в години роботи підкачок значно перевищують необхідні

 

Рекомендації

 

· Квартирні лічильники не можуть забезпечити достатньої точності обліку водоспоживання і дають занижені покази. Прийнявши, що в квартирах з лічильниками витоків немає взагалі, мешканці таких квартир повинні були б споживати 104...106 л/люд/добу, що приблизно відповідає мінімально необхідному з гігієнічних міркувань водоспоживанню 110 л/люд/добу. Наразі середнє водоспоживання в квартирах з лічильниками за даними абонентського відділу водоканалу становить 56,4 л/люд/добу, що в 2.5 рази нижче, ніж в середньому по будинку - 143,2 л/люд/добу. Беручи до уваги однаковий рівень благоустрою квартир, більш-менш однаковий соціальний стан мешканців, така різниця видається необгрунтованою. Описана ситуація може пояснюватися: відсутністю регулярної повірки квартирних лічильників; невідповідністю метрологічних характеристик лічильників до умов їх застосування; споживанням води (наприклад, наповнення змивних бачків при витратах нижче порогу чутливості квартирних лічильників); несанкціонованим впливом мешканців на покази лічильників.

 

· Профілактичний ремонт сантехніки передбачати в першу чергу для будинків з надлишковими тисками на вводах. Критерієм вибору будинків для виконання профілактичного ремонту сантехніки може служити середнє питоме водоспоживаня мешканців. Обстеження стану сантехніки і її ремонт слід виконувати в будинках, питоме водоспоживання в яких значно перевищує 110 л/люд/добу;

 

· Усунути надлишкові тиски на вводах до 5-ти поверхових житлових будинків;

 

Література СНиП 2.04.01-8 Внутренний водопровод и канализиция зданий. Москва, Стройиздат, 198 ДСТУ 3580-9 Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальні технічні вимоги. Київ, Держстандарт України, 199 Кожинов И.В., Добровольский Р.Г. Пути устранения потерь воды на водопроводах. - Москва, Стройиздат, 198 - 191 с. В.Є. Хомко, О.Ю. Царинник. Скорочення водоспоживання населенням - пріоритетний шлях до зменшення втрат води // Зб. доповідей міжніродного конгресу ЕТЕВК-2003 . Україна, Крим, м. Ялта 27-31 травня 2003 р., стор. 98-10 В.О. Сліпченко, О.В. Сліпченко, А.Я. Брацун. Використання питної води в населених пунктах України та шляхи вирішення проблеми водозбереження // Зб. доповідей міжніродного конгресу ЕТЕВК-2003 . Україна, Крим, м. Ялта 27-31 травня 2003 р., стор.55-5 Пьотр Лєвандовскі. Сучасні водоміри - недооцінені можливості // Ринок інсталяцій, №9, 2002 р., стор. 19-2 Галіна Клосс-Трембакевич, Єльжбета Осух-Пайздінська, Марек Роман. Споживання води у Польщі зменшилося // Ринок інсталяцій, №№ 4-7, 2003 р.

 

· Для виключення проблем, пов'язаних з недообліком квартирних лічильників, слід перейти до побудинкового обліку. Доцільність такого переходу доцільно спочатку опробувати на обмеженій кількості будинків (вибрати кілька будинків з переліку в ). Для цього потрібно: а) замінити лічильники на будинкових вводах повіреними, експлуатаційні витрати яких відповідають фактичним витратам; б) змінити порядок розрахунків за спожиту воду, а саме: до кількості води, визначеної за показами квартирних лічильників і обчисленої за нормою 150 л/люд/добу для мешканців без лічильників додавати різницю між показами будинкового лічильника і цією кількістю, поділеною на загальну кількість мешканців у будинку. Використовуючи пропонований порядок розрахунку і дані з для будинку по вул. Шевченка, 41/1, побачимо,що в такому випадку мешканці в квартирах з лічильниками платитимуть за 107 л/люд/добу, в квартирах без лічильників - за 201 л/люд/добу, а загальний обсяг виставленої до реалізації води відповідатиме показам будинкового лічильника. Такий порядок розрахунків спонукатиме мешканців в квартирах без лічильників до їх встановлення, що приведе до зменшення витоків через несправну сантехніку. Альтернативний до побудинкового обліку, але менш справедливий варіант виставлення оплати за послуги водопостачання - використання двоставкового тарифу (подібно до оплати за телефон).

 



 

Энергосервисная компания. Cправочник по окнам. Балансировочные клапаны для гидравличесвкой увязки систем отопления. РЕКОМЕНДАЦИИ СЕМИНАРА. Федеральный центр проектного финансирования.

 

Главная >  Инжиниринг 

0.0219