Главная >  Инвестиции 

 

Концепція державної програми реф. Розроблення Державної програми реформування організаційно-правових відносин в галузі теплоенергетики та технологічної модернізації і розвитку систем теплозабезпечення об’єктів житлово-комунального господарства виконується на підставі Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. №2633–ІV, Закону України „Про житлово–комунальні послуги” від 24.06.2004р. №1875–ІV, Закону України „Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу” від 05.04.2005р. №2509–ІV, розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2006р. №145–р „Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030р.”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.07.2006 р. №436-р „Про затвердження плану заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року”.

 

Вступ

 

Існуюча система централізованого теплопостачання житлово - комунального господарства України в своїй більшості створювалася в період масового житлового будівництва в 60-ті –початок 80-х років минулого століття і з того часу практично не оновлювалось.

 

Сучасний стан розвитку систем теплозабезпечення

 

До складу комунальної теплоенергетики входять:

 

За даними Держкомстату, в 2005-му році підприємствами комунальної форми власності вироблено 49880,2 тис. Гкал теплової енергії, в той же час підприємствами Мінпаливенерго вироблено теплової енергії – 46500 тис. Гкал.

 

- опалювальні і виробничо-опалювальні котельні;

 

- теплові електростанції на органічному паливі (ТЕЦ);

 

- центральні теплові пункти і бойлерні;

 

- теплові мережі;

 

Сьогодні на балансі цієї підгалузі знаходиться 4 ТЕЦ установленою електричною потужністю 71 МВт і тепловою - 1707 Гкал/год, 14,271 тис. котелень від 0,1 до 100 Гкал/год і більше з установленою тепловою потужністю близько 72 тис. Гкал/год, у тому числі 10,8 тис. котелень потужністю до 3 Гкал/год, 21,5 тис. км теплових мереж у двотрубному обчисленні і понад 6 тис. центральних теплових пунктів (ЦТП) і бойлерних. В зазначених котельнях установлено близько 36 тис. водогрійних і парових котлоагрегатів понад 120 типів і марок тепловою продуктивністю від 0,05 до 100 Гкал/год.

 

- ремонтно-експлуатаційні бази.

 

Поряд з розвинутими потужними джерелами теплової енергії на базі ТЕЦ, районних і квартальних котелень, теплопостачання населення та інших споживачів здійснюють біля 11 тисяч котелень малої (до 3 Гкал/год) потужності які виробляють біля 15% загального обсягу теплової енергії, виробленої теплопостачальними підприємствами комунальної форми власності.

 

Витрати палива складають щорічно понад 8 млн. т у.п., з яких майже 80% – це природний газ, біля 10% – мазут і біля 10% – вугілля.

 

Серйозною проблемою галузі є також низька надійність теплотрас і їх незадовільна теплоізоляція, що обумовлює великі втрати тепла, суттєві економічні збитки внаслідок частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт.

 

Основне та допоміжне обладнання значної кількості комунальних котелень (біля 25%) вичерпало допустимі терміни експлуатації і суттєво перевищує 20 років. В цих котельнях експлуатуються малоефективні, морально та фізично зношені котли типу НІІСТУ-5, Універсал, Енергія, КЧМ, МГ, Мінськ, Тула, Ревокатова, НР-18, Тютюнника і т.п., з низьким коефіцієнтом корисної дії (70-80%), застарілою автоматикою і пальниковими пристроями, що обумовлює значні витрати палива (на 20 % вищі середнього світового рівня), неприпустимо високі забруднення оточуючого середовища і в цілому призводить до зниження надійності та якості теплопостачання.

 

В цілому стан теплових мереж є незадовільний. Понад 3000 км теплових мереж або 14 % перебувають у ветхому і аварійному стані, 7700 км або 34,7 % замортизовано. Втрати теплової енергії в трубопроводах магістральних мереж часто перевищують нормативні більш ніж на 10 %, а сумарні втрати, з урахуванням розподільчих мереж, в деяких випадках складають до 30% від відпущеної теплової енергії.

 

Теплові мережі прокладені переважно в непрохідних залізобетонних каналах різних конструкцій з ізоляцією із мінеральної вати, мають велику кількість пошкоджень ізоляції, не захищені від проникнення ґрунтових вод і інших вод з супутніх комунікацій. Це призводить до замочування теплоізоляції, інтенсивної зовнішньої корозії металу труб і, як наслідок, до багатьох пошкоджень з появою свищів і розривів трубопроводів.

 

Через обмеженість коштів обсяги перекладання та заміни теплових мереж щорічно зменшуються. При нормативній потребі їх перекладання в обсязі 900 км щорічно, замінюється лише біля 500 км, або 55 відсотків.

 

Загальне зношення теплових мереж становить близько 70 %. Понад нормативне зношення мають магістральні і теплові мережі і розподільчі мережі житлових будинків і об’єктів соцкультпобуту (лікарень, дитсадків, шкіл тощо). Обсяги заміни фізично спрацьованих трубопроводів теплових мереж не відповідають нормативам і надійності теплопостачання.

 

Близько 40 % центральних теплових пунктів (ЦТП), які розраховані на обслуговування групи будинків чи мікрорайону, перебувають у ветхому та аварійному стані, що призводить до постійних перебоїв у гарячому водопостачанні та перевитрат паливно-енергетичних ресурсів.

 

Внаслідок зниження обсягів заміни фізично зношених трубопроводів магістральних теплових мереж питома вага пошкоджень за останні 6 років збільшилась з 0,9 на 1 км в рік до 1,25 пошкоджень на 1 км в 2000 році, або на 26 відсотків.

 

Все це супроводжується не виваженою державною ціновою політикою та повною відсутністю реальної підтримки будь-яких інноваційно-інвестиційних заходів, економічної чи організаційно-управлінської реформи і т.ін. Так, тарифи на послуги завжди були об’єктом нескінченого і фактично надмірного контролю, який забирав і забирає чималі кошти. Затверджена оптова ціна газу для підприємств комунальної енергетики майже вдвічі перевищує роздрібну для окремих споживачів – призводить до масової відмови останніх від послуг централізованого теплопостачання, що разом із майже повсюди існуючим положенням з перевищення наявних генеруючих потужностей над потрібними призводить до майже катастрофічного лавиноподібного здороження вартості теплової енергії і, відповідно, послуг, яке в свою чергу продовжує викликати відмову від послуг централізованого теплопостачання.

 

На протязі всіх років існування і становлення України як незалежної держави підприємства житлово-комунального господарства виконували і виконують досі функцію „соціального буфера і вогнегасника”. Технічний рівень систем і обладнання багато років практично не оновлювався. За останні 15-20 років було використано майже всі внутрішні технічні резерви систем і обладнання, забезпечено його технічне і моральне старіння.

 

Основна мета та завдання Програми

 

В результаті централізоване теплопостачання сьогодні – це тисячі одиниць застарілого обладнання, яке зусиллями персоналу підтримується в робочому стані і яке майже виключно орієнтується на імпортоване паливо і єдине що може - це спалити його з досить низькою ефективністю і направити споживачу ледь підігрітий теплоносій по дірявих, погано ізольованих трубах, які лежать у залитих водою каналах. Не можна забувати, що централізоване теплопостачання, яке зараз так активно пропагують західні енергоменеджери, є піонерською розробкою вітчизняних фахівців і завжди вважалось соціальним надбанням.

 

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішити такі основні завдання:

 

Основною метою Програми є реформування організаційно-правових відносин в галузі теплоенергетики та технологічна модернізація і розвиток систем теплозабезпечення об’єктів житлово-комунального господарства для підвищення якості послуг, забезпечення можливостей їх надання у необхідній кількості, захист прав споживачів, виробників та інших учасників діяльності у сфері теплопостачання, створення та забезпечення необхідних нормативно-правових та економіко-фінансових умов, які дозволять підготувати для розробки та впровадження ефективні організаційні та технічні заходи щодо реалізації державної політики з розвитку теплозабезпечення населених пунктів України, створить можливість підвищити техніко-економічні показники роботи та надійності устаткування, забезпечити значну економію паливно-енергетичних ресурсів, поліпшити екологічний стан навколишнього середовища, стало і якісно забезпечити споживачів тепловою енергією.

 

· підвищити надійність теплопостачання;

 

· знизити собівартість виробництва теплової енергії;

 

Для виконання цих завдань слід проаналізувати стан речей у нижчеперелічених напрямках та підготувати пропозиції по розв’язанню існуючих проблем:

 

· підвищити екологічні характеристики виробництва і транспортування теплової енергії.

 

У сфері структурних перебудов та організаційних перетворень.

 

У сфері нормативно-правового забезпечення.

 

У сфері економічної та цінової політики.

 

У сфері технічної політики.

 

У сфері нормативно-правового забезпечення

 

Пропозиції по реформуванню організаційно-правових відносин в галузі теплоенергетики та технологічної модернізації і розвитку систем теплозабезпечення об’єктів житлово-комунального господарства

 

Законодавчо-правова та нормативна база повинна стати основою для соціального забезпечення і захисту населення, а також підприємств теплопостачання.

 

Одним із основних принципів державної політики у сфері реформування теплоенергетики є удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з метою інтенсифікації процесу реформування теплоенергетики і створення привабливого інвестиційного клімату в цій галузі.

 

Прийняття Закону України щодо регулювання у сфері житлово-комунальних послуг; Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного майна” в частині зняття заборони приватизації об’єктів генерації систем теплопостачання та постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку коригування рівня тарифів на теплову енергію при впровадженні заходів з енергозбереження, що привели до економії енергоносіїв при виробництві теплової енергії або до зменшення втрат при її транспортуванні та постачанні”.

 

Основними напрямками удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази є прийняття регуляторних нормативно-правових та нормативних актів з питань регулювання відносин, що виникають у зв’язку з виробництвом, постачанням, транспортуванням і споживанням теплової енергії, наданням послуг з теплопостачання, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії та безпечним виконанням робіт на об’єктах у сфері теплопостачання, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання:

 

Внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” стосовно віднесення до валових витрат суб’єктів підприємницької діяльності теплоенергетичної галузі витрат на будівництво, створення, модернізацію, реконструкцію та інші види діяльності, які покращають стан основних фондів виробничого призначення, що використовується для здійснення основної діяльності.

 

Внесення змін до Законів України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про когенерацію”, “Про теплопостачання”, постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил постачання та користування тепловою енергією і гарячою водою”, “Про затвердження Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” і “Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” тощо, які дозволять створити правову базу для окреслених перетворень.

 

Розробка нормативно-правової та методологічної бази регулювання відносин між всіма суб’єктами діяльності у сфері теплопостачання, у тому числі Порядку передачі в управління, оренду, концесію об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності;

 

Розроблення та введення в дію необхідних змін та доповнень до Державних будівельних норм щодо енергозбереження у сфері теплопостачання; Державних будівельних норм “Котельні установки”, систематично проводити роботу по розробці стандартів на обладнання систем теплопостачання, які забезпечать відповідність вітчизняного виробництва діючим нормам в ЄС і кращим світовим зразкам і забезпечать гармонізацію вітчизняної бази стандартизації.

 

У сфері структурних перебудов та організаційних перетворень

 

Подальший розвиток законодавства в сфері практичних заходів по енергозбереженню, реалізації заходів підтримки і стимулювання впровадження проектів, спрямованих на розвиток теплоенергетики.

 

Створення організаційних структур управління, адекватних до умов ринку, а саме:

 

Удосконалення системи управління включає розмежування та впорядкування функцій центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою організації ефективного функціонування житлово-комунального господарства в умовах ринкової економіки, а також впорядкування відносин власності, а саме:

 

- приватної власності;

 

- комунальної форми власності;

 

орендних підприємства та ін.

 

- акціонерних товариств, компаній, корпорацій, об’єднань співвласників;

 

- залучення інвесторів;

 

Основними принципами використання майна теплопостачальних підприємств, у т.ч. приватизації такого майна є:

 

- забезпечення передбачуваних умов діяльності на ринку теплоенергетики, прозорої системи встановлення цін на теплову енергію, яка дозволяє інвестору розраховувати на повернення інвестицій.

 

- надання інвестору контролю над об’єктом через передачу акцій в управління чи концесію;

 

- продаж неконтрольного пакета акцій інвестору;

 

До методів управління корпоративними правами та використання цілісних майнових комплексів у сфері теплопостачання можна віднести:

 

- концесія;

 

- створення спільного підприємства на базі існуючого;

 

Способи використання цілісних майнових комплексів підприємств теплопостачання

 

- укладання договору управління з визначенням взаємних зобов’язань власника і інвестора.

 

Способи використання, що передбачають перехід прав власності

 

Способи використання, які не передбачають переходу прав власності

 

Фінансовий лізинг майна підприємства за умови проведення відповідного конкурсу

 

Концесія підприємства

 

Залучення інвестора у процесі санації підприємства

 

Оренда майна підприємства, як цілісного майнового комплексу

 

Спільна діяльність за майновою участю підприємства та третіх осіб без створення юридичної особи

 

Оренда індивідуально визначеного майна підприємства

 

Впровадження ліцензування та сертифікації господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

 

Оперативний лізинг майна підприємства

 

Створення місцевої системи впровадження енергозберігаючих заходів (місцева Спостережна рада з енергозбереження, місцевий спеціальний рахунок для фінансування енергозберігаючих заходів, місцева (або залучена) енергосервісна компанія, фонди енергозбереження на підприємствах житлово–комунального господарства, наглядові ради фондів енергозбереження підприємств).

 

Розвиток теплопостачання шляхом ефективного поєднання централізованого, помірно централізованого та децентралізованого теплопостачання.

 

Формування теплосервісних служб.

 

Впровадження, при доцільності, автономного або індивідуального опалення.

 

Сьогоднішній світовий досвід і, в першу чергу, досвід країн, які досягли суттєвих результатів на шляху підвищення енергоефективності національної економіки, свідчить про незаперечну перспективу централізованого теплопостачання. Безперечними перевагами централізованого теплопостачання перед індивідуальним є його величезні і різноманітні технічні можливості в підвищенні енергоефективності процесу теплопостачання, використання місцевих видів палива і альтернативних енерготехнологій і, відповідно, покращання економічних і екологічних показників діяльності.

 

У сфері технічної політики

 

Централізоване теплопостачання займає міцне положення як основний спосіб опалення у Фінляндії. Із загальної кількості будинків 45% обігріваються центральним опаленням. 2,2 мільйони фінів (повне населення країни - 5,1 мільйонів) живуть у будинках із центральним опаленням.

 

Країни Північної Європи, які мають подібні до наших кліматичні умови, особливо відрізняються наявністю високорозвиненої і енергоефективної інфраструктури централізованого теплопостачання (ЦТ). Зокрема, Данія славиться своїм централізованим теплопостачанням, що за останні 20 років подвоїло свою частку на всьому ринку тепла: частка ЦТ виросла з 30% до 60%. В цій країні є непоодинокі приклади коли селища котеджної забудови, які традиційно мали побудинкові теплогенератори, переключаються на централізовані системи теплозабезпечення. У Швеції також централізоване теплопостачання є найбільш прийнятним рішенням при виборі способу теплопостачання житлових районів у зв’язку з тим, що капіталовкладення при цьому будуть приносити прибуток на протязі тривалого часу. Швеція - одна з лідируючих країн світу в області централізованого теплопостачання із щорічним використанням близько 40 ТВТ*год тепла. У середньому кожен шведський споживач одержує щорічно 4500 кВт*год із систем централізованого теплопостачання.

 

Когенерація розглядається країнами ЄС як найважливіший захід екологічно ощадної політики в рамках реалізації Кіотского протоколу. Рада міністрів ЄС прийняла рішення про подвоєння обсягу виробництва енергії за допомогою когенерації з 9% в 1994 році до 18% в 2010 році. Це зменшить викиди СО2 приблизно на 150 млн. тонн щорічно. Уряд США вирішив подвоїти виробництво енергії за допомогою когенерації з 6% до 12% загального виробництва енергії до 2010 року.

 

У зв’язку з тим, що в світі все більше уваги приділяється питанням скорочення споживання традиційних паливно–енергетичних ресурсів та зменшенню шкідливих викидів, централізоване теплопостачання дає можливість вирішити ці питання шляхом когенерації та впровадженням альтернативних джерел енергії в більших масштабах, ніж це можливо при автономному теплопостачанні.

 

Прогнозний обсяг виробництва енергії в світі до 2040 р. з альтернативних джерел енергії, мільйонів тон нафтового еквівалента (Mtoe)

 

Застосування альтернативних джерел енергії при виробництві теплової енергії в світі планується збільшити до 2040р. в десятки, а по деяких видах – в сотні разів. З приведеної нижче таблиці видно, що виробництво теплової енергії за рахунок застосування альтернативних джерел енергії має досягти майже 50% від загального споживання теплової енергії.

 

Рік

 

Види альтернативних джерел енергії

 

2010

 

2001

 

2030

 

2020

 

Біомаса

 

2040

 

1313

 

1080

 

2483

 

1791

 

Гідро (велика)

 

3271

 

266

 

222,7

 

341

 

309

 

Гідро (мала)

 

358

 

19

 

9,5

 

106

 

49

 

Енергія вітру

 

189

 

44

 

4,7

 

542

 

266

 

Фотоелектрика

 

688

 

2

 

0,2

 

221

 

24

 

Сонячне тепло

 

784

 

15

 

4,1

 

244

 

66

 

Сонячна термоелектрика

 

480

 

0,4

 

0,1

 

16

 

3

 

Геотермальна енергія

 

68

 

86

 

43,2

 

333

 

186

 

Енергія морів та океанів

 

493

 

0.1

 

0,05

 

3

 

0.4

 

Всього

 

20

 

1745,5

 

1364,5

 

4289

 

2694,4

 

Світове первинне споживання енергії

 

6351

 

10549

 

10038,3

 

12352

 

11425

 

Вітчизняне централізоване теплопостачання сьогодні крім назви майже не має нічого спільного з своїми європейськими та американськими аналогами. Викладене не означає консервування положення, яке реалізовувалося в минули роки, коли нічого іншого не будувалося, а дешеві енергоносії дозволяли майже не звертати уваги на техніко-економічні показники проектів. Безумовно і зараз є місця де помірно-централізоване або децентралізоване чи індивідуальне теплозабезпечення сьогодні може бути доцільним, але при цьому завжди всі рішення такого плану повинні мати обґрунтування.

 

13310

 

Мета паспортизації – збір і підтримання об’єктивної організаційної технічної і комерційної інформації про системи теплозабезпечення міста (регіону) для складання схеми її розвитку, що є основним документом, по якому система теплопостачання існує і розвивається.

 

Для виконання завдань Програми у сфері технічної політики слід, в першу чергу, продовжити роботу по запровадженню паспортизації систем теплопостачання міста (регіону), яка повинна стати основою діяльності в кожному населеному пункті, який має централізоване теплопостачання.

 

- розробляється схема розвитку системи теплопостачання (а також програма допоміжних заходів для забезпечення її реалізації), включаючи створення і модернізацію генеруючих потужностей з можливим залученням до них сторонніх джерел генерації, що забезпечить оптимальне поєднання в межах населеного пункту різних видів опалення: індивідуального, автономного, децентралізованого, централізованого;

 

В результаті проведення цієї роботи досягається наступне:

 

- визначаються можливі обсяги енергозбереження і економії ПЕР;

 

- виявляються резерви генеруючих потужностей, можливі додаткові джерела палива, теплової енергії, в т.ч. ВЕР, для розгляду можливостей створення оптового ринку теплової енергії;

 

- проводиться оптимізація схеми прокладання мереж для децентралізації теплових пунктів, обґрунтованого зменшення загальної протяжності мереж, визначається послідовність їх перекладання на попередньо ізольовані.

 

- здійснюється планування інвестицій для реалізації енергозберігаючих проектів та інших необхідних заходів для підтримки і розвитку системи централізованого теплопостачання, які дозволять забезпечити її високу конкурентоспроможність на ринку теплової енергії;

 

Для досягнення відповідності технічного рівня централізованого теплопостачання вимогам сьогодення слід впроваджувати на об’єктах генерації нові сучасні технології, а саме: когенерацію, в тому числі із запровадженням так званих мініТЕЦ, зменшити споживання природного газу за рахунок використання вугілля, місцевих та альтернативних видів палива, в тому числі біогазу, спалювання сміття і, при можливості, біомаси, розвивати альтернативні енерготехнології, в включаючи установки сонячні, теплонасосні (не тільки з електричним приводом, а також абсорбційного типу і двигунами внутрішнього згоряння на газовому паливі), геотермальні (в першу чергу на існуючих свердловинах), проводити модернізацію існуючого генеруючого обладнання за рахунок заміни пальників та автоматизації процесу приготування спалювальної суміші, поширювати використання теплоутилізаційного обладнання. Необхідно, відповідно до програм розвитку, приводити у відповідність місцеві потреби і генеруючи потужності, виводити надлишкове обладнання із експлуатації, зменшуючи тягар витрат по його обслуговуванню.

 

- підвищується рівень контролю і управління, здійснюються заходи з облаштування вузлів обліку і регулювання.

 

Одночасно слід проводити роботи по переходу від центральних теплових пунктів (ЦТП), які відпрацювали свої терміни і потребують суттєвої реконструкції, до індивідуальних (ІТП), з оптимізацією схем прокладки мереж, виключення паралельних і зустрічних прокладок що суттєво зменшує загальні величини тепловтрат. Слід розглядати, при техніко-економічній доцільності, можливості облаштування в будівлях ЦТП автоматизованих котелень чи мініТЕЦ. Іншим шляхом часткової технічної санації систем централізованого теплопостачання в місцях забудови малої густини може бути відмова від централізованого теплопостачання окремих споживачів за рахунок закриття малопотужних котелень з протяжними мережами і переведенням споживачів на автономне або індивідуальне теплопостачання з урахуванням новітніх пропозицій різноманітних технічних рішень. При цьому слід враховувати можливість і доцільність (при належному обґрунтуванні) облаштування в таких місцях систем теплоакумуляційного електричного опалення, які використовують електроенергію в години так званого „провалу графіка електричних навантажень”.

 

В мережах теплопостачання необхідно крім послідовної, крок за кроком реалізації програми переходу на попередньо ізольовані труби при їх заміні, в будь-якому випадку передбачати, де це потрібно, відкачку води з каналів і відновлення теплоізоляції на ділянках, де труби не потребують заміни.

 

Ще одним перспективним шляхом розвитку систем централізованого теплопостачання є розвиток, в першу чергу, в південних регіонах та центральних районах великих міст, де є багато адміністративних, торгівельних, видовищних та інших будівель, систем централізованого холодопостачання. Треба розробити відповідні заходи для протидії подальшому розповсюдженню індивідуальних систем кондиціювання повітря в таких будівлях, використовуючи заходи архітектурного контролю і стимулюючі тарифи. Це особливо важливо, якщо такі об’єкти знаходяться в зоні дії когенераційних станцій.

 

Важливим фактором подальшого розвитку систем централізованого теплопостачання є збільшення обсягів надаваємих послуг та розширення їх асортименту для того, щоб збільшити загальний обсяг продажу і зменшити вартість теплової енергії. Треба повернути споживачів гарячого водопостачання, відновивши системи централізованого гарячого водопостачання і запровадити тарифну політику, яка буде направлена проти використання для цих цілей електроводонагрівачів.

 

На основі викладеного можна визначити наступні основні напрямки розвитку технічної політики в теплопостачанні:

 

В кліматичних умовах України забезпечення рівномірної протягом року завантаженості теплогенеруючої потужності дозволить зменшити вартість відпущеної теплової енергії на 10-20% порівняно з існуючим станом.

 

Впровадження когенераційних установок на базі діючих виробничих об’єктів, які поєднують екологічну безпеку та найвищу ефективність використання палива, розвиток різних технологій використання теплових насосів на існуючих мережах і в місцях нової забудови.

 

Паспортизація та оптимізація схем теплопостачання населених пунктів України (включаючи, при необхідності, проведення відповідних обстежень і енергоаудиту), яка дозволить провадити одночасно з модернізацією системи централізованого теплопостачання обґрунтовану політику помірної децентралізації, залучати до теплопостачання виробничі джерела генерації, використовувати новітні технології тепло генерації, альтернативні і поновлювальні джерела енергії та технології їх використання, включати місцеві види палива, перш за все твердого, розвивати при належному обґрунтуванні автономне і індивідуальне опалення, в т.ч. систем теплоакумуляційного електричного опалення, які використовують електроенергію в години так званого „провалу графіка електричних навантажень”. .

 

Подальше розповсюдження утилізаторів тепла вихідних газів, малогабаритних теплообмінних апаратів, приладів диспетчерського контролю та управління технологічними процесами.

 

Реконструкція існуючих фізично зношених встановлених потужностей з продовженням їх ресурсу та підвищенням коефіцієнту корисної дії, використання при модернізації та новому будівництві виключно котлів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії.

 

Зниження технологічних втрат при транспортуванні теплової енергії методами впровадження сучасних видів теплоізоляції і новітніх технологій ремонту мереж, проводити оптимізацію схеми прокладок для обґрунтуваного зменшення загальної протяжності мереж і поступового виведення із експлуатації ЦТП та їх заміна ІТП.

 

Впровадження енергозберігаючого обладнання, засобів обліку і регулювання, технологій та обладнання для нетрадиційної енергетики.

 

Розвиток систем і технологій для централізованого холодопостачання, розширення переліку послуг, що надаються споживачам.

 

Широке впровадження попереджувальної діагностики стану систем теплопостачання у процесі експлуатації. Підвищення ефективності, надійності та термінів експлуатації теплових мереж та інших основних фондів підприємств теплопостачання.

 

Аналіз досвіду перебудови систем централізованого теплопостачання , які були в державній власності, в ринкові умови свідчить, що існують дві основні моделі такого розвитку, які можуть використовуватися поодинці або комплексно: модель конкурентного розвитку і модель регуляторного розвитку. В чистому вигляді перша модель передбачає вільну конкуренцію різних можливих систем, що використовують різні джерела енергії і різні технічні рішення систем. В наших умовах цей шлях має дуже обмежені можливості. На даний час єдиною реальною альтернативою централізованого теплопостачання є децентралізоване або індивідуальне опалення, доступ до якого є також регульованим але надає можливість забезпечувати регулювання тарифів через розвиток конкурентних рішень – електроопалення, місцевого палива, індивідуальних і систем на альтернативних джерелах енергії.

 

У сфері економічної та цінової політики

 

Слід запровадити принцип розрахунку тарифів по формулі „нормативно обґрунтовані витрати + розраховано визначений прибуток” (де визначення прибутку здійснюється відповідно до програми розвитку підприємства) і відмовитись від поняття нормативного рівня рентабельності. Це дозволить забезпечити більший прибуток не тому, хто більше витрачає, а тому, хто більш ефективно працює. Необхідно змінити процедуру розрахунку і затвердження тарифів, суттєво її скоротити і спростити, зокрема вводити індексні формули обчислення тарифів, які не потребують перезатвердження. Слід поступово, перш за все в містах де є джерела генерації теплової енергії різних власників, розпочинати роботи по впровадженню методології граничних тарифів і створенню оптових ринків теплової енергії.

 

Тому, безумовно, слід упорядкувати механізм регуляторного процесу, який би включав всі необхідні ланки, а саме: цінове регулювання, встановлення певних техніко-економічних критеріїв діяльності на споживчому ринку і ряд інших, дозволити проводити і реалізовувати потрібні важелі впливу в досягненні стратегічних цілей при вільній повсякденній діяльності для їх досягнення, забезпечив , де це необхідно, розділення функції управління і регулювання.

 

Діюча система регулювання цін на енергію та енергоносії неефективна, оскільки в ній не закладені механізми стимулювання енергозбереження, зниження енергоємності, конкуренції. Слід розробити низку законодавчих і нормативно-методичних заходів, які забезпечать економічний механізм стимулювання впровадження енергозбереження на рівні підприємств, окремих підрозділів і працівників. Досягнення певних показників по підвищенню енергоефективності діяльності підприємства має стати складовою при підготовці контрактних умов діяльності його керівника, або при передачі підприємства в концесію чи його приватизації.

 

Необхідно доопрацювати існуючі нормативно-методичні документи щодо розподілу витрат палива на комбіноване виробництва теплової та електричної енергії, які зараз майже повністю всі вигоди відносять на виробництво електроенергії та запровадити метод розподілу вигоди від реалізації когенераційних технологій, який дозволить забезпечити цілорічні конкурентноспроможні ціни на теплову енергію.

 

Проведення ефективної економічної та цінової політики спрямовано на використання у повному обсязі внутрішніх інвестиційних можливостей. При діючому податковому законодавстві, бюджетній політиці, відсутності державної підтримки підприємства не мають реальної можливості залучати сторонні фінансові ресурси.

 

Важливою умовою покращення роботи підприємств є перехід на диференційовані, двоставкові або сезонні тарифи, що дає змогу підприємству ритмічно працювати протягом року. Але цим не вичерпується реформування тарифної системи. Слід продовжити роботу по створенню гнучкої системи цін і тарифів, направленої на реалізацію енергозберігаючих та використання тимчасово вільних потужностей для їх завантаження протягом доби і року. Для цього передбачити перехід на диференційовану оплату за теплову енергію в залежності від пори року без збільшення його середньорічної величини з можливим використанням сезонного або двоставкового тарифу для нарахування плати за теплову енергію. Такий підхід дає змогу своєчасної оплати за спожитий природний газ, а також створення достатніх обігових коштів, спрямованих на ефективну роботу ремонтних фондів, оновлення основних засобів виробництва, у тому числі на виконання енергозберігаючих проектів.

 

Створення умов для прибуткової роботи теплопостачальних підприємств.

 

Протягом реалізації Програми для впровадження реформ ціноутворення необхідне вирішення таких завдань:

 

Створення сприятливих умов для залучення інвестицій, в т.ч. використання механізмів Кіотського протоколу для інноваційного впровадження екологічно виважених нормативів на викиди

 

Зниження втрат та витрат теплової та електричної енергії на об’єктах теплопостачання, включаючи заходи по проведенню аудиту витрат первинних ресурсів при визначені підприємством нормативів їх споживання та проектування тарифів.

 

Забезпечення прозорості розгляду та затвердження тарифів за участю громадських організацій.

 

Використання нових типів рахунків та удосконалення діючого порядку розрахунків (подальший розвиток розподільчих рахунків, запровадження договорів комісії, регресних позовів тощо).

 

- створення конкуренції інтересів на всіх технологічних етапах.

 

Слід передбачити розвиток конкурентних засад для здешевлення кінцевої вартості теплової енергії з використанням наступних шляхів:

 

- залучення промислових котелень, працюючих в міській зоні забудови, до створення оптових ринків, купівля на підприємствах вторинних енергетичних ресурсів для використання в системах централізованого теплопостачання.

 

- створення оптових ринків теплової енергії в містах, де є джерела різних власників, сприяти створенню таких ринків там де їх нема.

 

Зробити реалізацію енергозберігаючих проектів основою інноваційної діяльності і критерієм ефективності управління підприємства.

 

Слід стимулювати зростання інвестиційної складової в тарифах, в першу чергу для реалізації заходів підвищення енергоефективності виробничої діяльності. Необхідно:

 

Запровадити часткову заміну субсидій на безпроцентні бюджетні позики для реалізації енергозберігаючих проектів, які дозволять зменшити вартість послуг і, відповідно, кількість субсидій.

 

Представляти державні субсидії та бюджетні субвенції тільки регіонам з затвердженою програмою розвитку житлово-комунальних підприємств і підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. (Через 5 років розгляд результатів та перегляд). Нормативно забезпечити проведення робіт по програмі теплової модернізації житлових і громадських будинків виключно в комплексі з одночасною модернізацією схеми теплозабезпечення всього мікрорайону.

 

Заходи щодо впровадження Концепції

 

Прийняти положення, що при передачі майна теплопостачального підприємства в концесію, визначальним критерієм має бути тариф на відпущену теплову енергію при повному виконанні передбачуваних договором робіт по технічній модернізації підприємства і впровадженні енергозберігаючих заходів.

 

- обговорення на рівні Мінбуду, органів місцевого самоврядування і громадських слухань;

 

Впровадження Концепції потребує:

 

- підготовки на основі даної Концепції Державної програми реформування організаційно-правових відносин в галузі теплоенергетики та технологічної модернізації і розвитку систем теплозабезпечення об’єктів житлово-комунального господарства, яка включає:

 

- схвалення її Кабінетом Міністрів України і прийняття Концепції за програму подальших заходів;

 

- збір та узагальнення пропозицій щодо модернізації та розвитку системи теплозабезпечення по кожному регіону, населеному пункту (підприємству), яке працює в галузі централізованого теплозабезпечення житлово–комунального сектора, для їх подальшого врахування при розробці Державної програми.

 

- розробку складових Державної програми на основі даної Концепції на державному рівні;

 

1 Створити в Мінбуді України – робочу групу по розробці і супроводженню Програми.

 

Для виконання цієї роботи є доцільним:

 

3 Розробити на основі затвердженої Концепції детальну структуру Програми і підготувати форми для збору і узагальнення необхідної інформації і розіслати її в облдержадміністрації.

 

2 Надіслати інформаційні листи в облдержадміністрації з розробленою Концепцією для формування робочих груп по створенню і реалізації програм на регіональному рівні.

 

5 Розробити і підтримувати інформаційний портал з нормативно–методичною базою для інформаційного забезпечення проведення роботи в регіонах. Створити консультативну групу для надання допомоги регіональним

 

4 Провести нараду за участю представників всіх регіонів, підготувати пакет необхідних документів.

 

7 Проводити накопичення та моніторинг виконання завдань Державної та місцевих програм.

 

6 Розробити Порядок розгляду і затвердження регіональних програм, які мають цільове бюджетне фінансування і який буде включати процедуру контролю за цільовим використанням коштів.

 



 

Проект. Конгресс США проголосовал за аль. Качество микроклимата и энергосбережение. Европа нам поможет. Энергоэффективность.

 

Главная >  Инвестиции 

0.0029