Підрозділи з енергозбереження. Управління енергозбереженням на підприємствах

Главная > Инвестиции

Управління енергозбереженням на підприємствах. На підприємствах створюються підрозділи, діяльність яких полягає в складанні енергобалансів, проведенні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання ПЕР вимірів, а також у розробленні та впровадженні енергозберігаючих заходів.

Підрозділи з енергозбереження.

Для досягнення головної мети енергоменеджменту підрозділи з енергозбереження виконують такі роботи:

Головним завданням підрозділу з енергозбереження є здійснення енергоменеджменту для скорочення витрат підприємства на вироблення продукції через зниження витрат на енергетичні ресурси.

- створення системи обліку й контролю за споживанням енергоресурсів;

- створення цілісної картини споживання підприємством енергоресурсівта складання енергобалансів;

- розроблення ЕЗЗ; - впровадження (реалізація) ЕЗЗ.

- проведення регулярного аналізу ефективності використання енергоресурсів;

Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1-1,5 роки від моменту її створення) є:

Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства.

а) фактичних рівнів питомих витрат енергетичного ресурсу на виробництво;

- щоденно доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:

в) конкретних винуватців негативної ситуації з неефективного використання ПЕР (якщо остання мала місце);

б) результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;

розробити карти енергоспоживання (розробити енергобаланси) всіх ланок технологічного процесу та за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з’ясувати “вузькі місця”;

г) тих підрозділів, що спрацювали найкраще (для подальшого їх заохочення) та ін.

а) окремих цехів;

поетапно відлагодити систему обліку й контролю за енергоспоживанням:

в) окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників.

б) окремих технологічних процесів;

- брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві;

- постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства;

- здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників.

- здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією ЕЗЗ;

Під час роботи служба енергоменеджменту повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:

Служба енергоменеджменту повинна провадити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера або заступника генерального директора з виробництва.

- енергоменеджер повинен піддавати аналізу всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, пов’язані з використанням ПЕР;

- жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології доти, доки не буде вичерпано всі можливості щодо правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Тут мається на увазі реалізація перш за все організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратні;

- слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких найкращі для вкладання коштів, враховуючи можливиі ризики.

- слід інвестувати саме ті проекти, що мають найкращі економічні показники;

- організацію міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси;

До завдань служби енергоменеджменту підприємства слід також віднести:

- прогнозування потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва.

- контроль та аналіз енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створення дієвої системи контролю за використанням ПЕР;

Норматив витрат палива та енергії - регламентоване значення витрат палива та енергії для конкретного виробництва, продукції, роботи, послуги.

Питомі витрати електроенергії при виробництві продукції.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

Питома витрата палива – кількість палива (в умовному вираженні), що споживається енергетичною установкою або об’єктом на одиницю виробленої продукції чи роботи.

Загальне положення “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” передбачає, що нормування не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій, основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.

Постановою ж Кабінету Міністрів України від 15.07.97 року №786 Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів енергоресурсів у суспільному виробництві нормування витрат енергоресурсів поширене на виробничу сферу регіонів України. З метою надання методичної допомоги галузям та регіонам у реалізації постанови Держкоменергозбереження розроблено та затверджено наказом від 14.10.97р. №93 Основні методичні положення з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. Постановою Кабінету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2000р. №1040 “Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України”, внесено зміни до постанови Кабінету Мiнiстрiв України №786 вiд 15 липня 1997 р. відповідно до чого відтепер підлягають погодженню з Держкоменергозбереження норми питомих витрат ПЕР для підприємств енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива та для казенних підприємств.

Це і пакет законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Законів України “Про енергозбереження”, “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про систему оподаткування” передбачено запровадження енергозберігаючих заходів за рахунок коштів від економії енергоресурсів. Основою запропонованого механізму визначення економії коштів є система нормув. питомих витрат ПЕР.

Система нормування питомих витрат ПЕР знайшла своє відображення і в законопроектах, підготовлених Держкоменергозбереження, якими формується економічний механізм стимулювання ефективного використання енергоресурсів. Це і Закон України “Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яким передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення у сфері використання енергоресурсів, зокрема за невиконання встановлених норм питомих витрат.

Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю товарної продукції визначаються як наскрізні показники. До них включаються всі витрати паливно-енергетичних ресурсів, віднесені на цей вид товарної продукції протягом повного технологічного циклу виробництва основними, а також і допоміжними цехами та службами підприємства.

Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства. До товарної продукції належать також похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода тощо), а також напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів.

Методи розробки норм питомих витрат ПЕР.

Норми підлягають систематичному перегляду з урахуванням змін у технології виробництва. Якщо обсяги виробництва товарної продукції продовжують змінюватися, перегляду підлягає також організація виробництва з метою зменшення умовно-постійної складової питомих витрат ПЕР.

Основні принципи встановлення наскрізних питомих витрат ПЕР.

Основними вихiдними даними для визначення норм питомих витрат ПЕР є: первинна технологiчна документацiя (технологiчнi регламенти та iнструкцiї); параметри сировини (матерiалiв); паспортні данi технологiчного та енергетичного обладнання; стандарти з енергозбереження; енергобаланси та енергетичнi характеристики технологiчного i енергетичного обладнання (заводські або визначенi у процесi його експлуатацiї); нормативнi показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективнi умови виробництва (коефіцієнт використання потужностi, витрати енергоносiїв та втрат енергiї пiд час передачi та перетворення, санiтарнi норми, тепловi характеристики примiщень тощо); данi про асортимент та обсяги виробництва продукцiї; данi про плановi та фактичнi питомi витрати ПЕР за минулi перiоди, а також акти перевiрок використання палива та енергiї у виробництвi; данi про досвiд з економiї та рацiонального використання ПЕР на вiтчизняних та зарубiжних об`єктах, що випускають аналогiчну продукцiю; план органiзацiйно-технiчних заходiв з економiї ПЕР.

- підприємство з простим технологічним циклом має одну-дві технологічні стадії переробки продукції і віднесення затрат палива за видами та електроенергії на готову продукцію здійснюється за калькуляційними витратами;

За складністю розрахунку наскрізних норм витрат підприємства можна розділити на дві підгрупи:

Для розрахунку наскрізних норм питомих витрат ПЕР необхідні:

- підприємство із складною технологією характеризується багатостадійністю процесу і великою кількістю допоміжних виробництв, які поставляють до основних виробництв власну продукцію у вигляді напівфабрикатів і послуг, а також похідні енергоносії (гаряча вода і пара, дуття, стиснене повітря, кисень, вода, азот, аргон тощо). Це особливо характерно для підприємств металургії, хімії, окремих підгалузей машинобудівної промисловості та деяких інших.

- планові обсяги виробництва як товарної продукції підприємства, так і продукції усіх допоміжних цехів.

- нормативна база (система індивідуальних норм) витрат усіх видів ПЕР (як покупних, так і власного виробництва) на усі види продукції основних технологічних і допоміжних цехів;

Енерговитрати на утримання загальнозаводських адміністративних та службових будівель, охорону, освітлення загальнозаводської території повинні бути віднесені на профілюючу товарну продукцію підприємства.

На основі нормативної бази і об'ємів виробництва продукції складаються планові баланси споживання усіх видів енергоресурсів і похідних енергоносіїв на плановий період, які відображають кількісну величину використовуваних ПЕР з розподіл їх за цехами підприємства.

Нормуванню підлягають всі види продукції і робіт, передбачені діючою номенклатурою за статистичною звітністю по формі №11-МТП, та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення нормуванням не менше 95% кожного з видів споживаних покупних ПЕР при віднесенні питомих норм до натуральних або умовних (зведених) одиниць вимiру обсягiв виробництва товарної продукції.

За одержаними наскрізними нормами витрат енергоресурсів і плановими об'ємами товарної продукції складається плановий баланс споживання електроенергії і котельно-пічного палива підприємства.

Стимулювання енергозбереження.

Підприємства звітують про ефективність використання ПЕР в терміни та порядку, передбаченими діючими інструкціями з статистичної звітності по формі №11-МТП по лінії статистичних органів та паралельно перед центральними та місцевими органи виконавчої влади відповідно.

Відповідно до Положення матерiальне стимулювання за ефективне використання енергоресурсiв здiйснюється шляхом премiювання працiвникiв у межах встановленої частки (30 відсотків вартостi зекономлених купованих енергоресурсiв) вартостi зекономлених ПЕР за здійснення робіт з підвищення ефективності використання ПЕР, впровадження енергозберiгаючих технологiй, проведення структурної перебудови виробництва, створення i впровадження науково обгрунтованої нормативної бази для ефективного використання енергоресурсiв.

Механізм нормування витрат ПЕР на виробництво продукції закладено в основу Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві , яке затверджене спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 р. №47/127.

Типовий склад норм витрат ПЕР для промислового пiдприємства

На багатьох підприємствах Дніпропетровської області, наприклад КГДМК “Криворіжсталь”, ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” розроблені та впровадженні відповідні положення по підприємству. За 4 місяці поточного року на КГДМК “Криворіжсталі” зекономлено палива на суму 19000 тис.грн., електроенергії на суму 3408 тис.грн. На преміювання працівників комбінату направлено: 156,4 тис.грн., або 0,8% від вартості зекономленого палива, 159,6 тис.грн., або 4,7 від вартості зекономленої електроенергії.

Види енергоресурсів

Види норм та статтi витрат ПЕР

Теплова енергія

Паливо

Технологiчнi норми

Електроенергія

Витрати палива, теплової та електричної енергiї на технологiчнi процеси виробництва з урахуванням витрат палива та енергiї на пiдтримання технологічних агрегатiв у гарячому резерві, на їх розiгрiв та пуск пiсля поточних ремонтiв та холодних простоїв, а також технiчно неминучi втрати енергiї у технологiчних агрегатах.

Витрати палива, теплової та електричної енергiї, що входять до складу технологiчних норм.

Загальновиробничi цеховi норми

опалення ;

Витрати теплової та електричної енергiї на допомiжнi потреби цеху (дiльницi):

освiтлення;

вентиляцiю ;

роботу цехових (дiльничних) ремонтних майстерень;

роботу внутрiшньоцехового (дiльничного) транспорту;

3.Технiчно неминучi втрати теплової та електричної енергiї у внутрішньо цехових (дiльничних) мережах та перетворювачах.

господарчо-побутовi та санiтарно- гiгiєнiчнi потреби цеху або дiльницi (душовi, умивальники, кабiнети особистої гiгiєни та iн.).

Витрати теплової та електричної енергiї, що входять до складу загальновиробничих цехових дiльничних норм.

Загальновиробничi заводськi норми

виробництво стисненого повiтря;

Витрати теплової та електричної енергiї на допомiжнi потреби пiдприємства:

виробництво кисню, азоту;

виробництво холоду;

водопостачання ;

виробництво генераторного газу;

робота внутрiшньозаводського транспорту (електрокарiв, мотовозiв, кранiв, пневматичного, залiзничного транспорту та iн.;

виробничі потреби допоміжних та обслуговуючих цехiв та служб (ремонтних, iнструментальних та iнших цехiв, заводських лабораторiй, складiв, адмiнiстративних будiвель та iн.), включаючи витрати енергiї на їх освiтлення, опалення та вентиляцiю;

пiдiгрiв заводських трубопроводiв.

зовнiшнє освiтлення територiї ;

3.Технiчно неминучi втрати теплової та електричної енергiї у заводських мережах та перетворювачах до цехових пунктiв облiку.

Електробаланс відображає відповідність надходжень та витрат в частині використання електричної енергії. Він використовується для організації робіт з економії електроенергії необхідно знати її розподіл як по підприємству так і по окремим технологіям та агрегатам. Електробаланс дозволяє виявити втрати та оцінити ефективність того чи іншого заходу з економії електроенергії.

Енергобаланс (промислового підприємства) – система показників, що відображають кількісну відповідність між надходженням та витратою всіх видів енергетичних ресурсів на промислових об’єктах.

Фактичні відображають виробничі умови в цеху чи на підприємстві.

Існують кілька видів електробалансів: фактичні, нормалізовані та перспективні.

Перспективні складаються на основі планованого на перспективу розвитку виробництва, його якісних змін і впровадження нової техніки та технології.

Нормалізовані враховують оптимальні умови роботи обладнання з мінімальними механічними та електричними втратами та розраховуються на основі науково обґрунтованих питомих норм витрат електроенергії.

витратній частині вказуються корисні (технологічно необхідні) витрати електроенергії і втрати електроенергії

Всякий електробаланс складається з двох частин: приходної та витратної. В приходній частині електробаланса вказується електроенергія або потужність (активна і реактивна), що отримується від енергопостачальної організації. У

або більш розширено (з розшифруванням окремих втрат).

(механічні і електричні) за окремими видами споживання.

- прямі затрати електроенергії на технологічний процес з виділенням корисних витат енергії на випуск продукції без врахування втрат в різних ланцюгах електрообладнання (електричні печі, компресорні установки, прокатні стани).

Витратна частина електробалансу має бути розділена на наступні статті витрат:

- затрати електроенергії на допоміжні потреби (освітлення, транспорт, водопостачання).

- непрямі затрати електроенергії на основний технологічний процес внаслідок його недосконалості або порушення технологічних норм (волога шихта, недогрів злитків).

- Відпуск електроенергії сторонім споживачам.

- втрати електроенергії в елементах електрообладнання і системах електропостачання (лініях, трансформаторах, двигунах).

електричні втрати в електродвигуні; - електричні втрати в мережах; - електричні втрати в трансформаторах; - механічні втрати, які не залежать від навантаження; - механічні втрати, які звіюються в залежності від навантаження;

Електробаланс більш розширено (з розшифруванням окремих втрат).

Завданням складання електробалансу є: виявлення і надходження витрат електроенергії по статтям, щоб чітко виділити витрати електроенергії на основну продукцію підприємства; визначення дійсних питомих витрат електроенергії на одиницю продукції підприємства; виявлення можливостей економії електроенергії.

*100=50-83%; *100=12-16%; *100=5-30%;

Приклад. Скласти електробаланс зварювальної дільниці механічного цеху, що складається із 4-х зварювальних трансформаторів: ТС-500 – 1 шт; СТН-700 – 1 шт; СТЭ-24 – 2 шт. Середньодобові витрати електродів складають 85 кг. Вторинна напруга =30 В. Зварювання відбувається електродами типу АНО-1, з коефіцієнтом на плавки =15 г/А.г, втрати електродного проводу складають 2%. Норма витрат електроенергії при ручному дуговому зварюванні змінним струмом складають 3 кВт.г/кг.

В залежності від галузі промисловості, специфіки технології та обладнання відношення окремих статей витратної частини електробалансу до його приходної змінюється, що дозволяє акцентувати увагу енергоменеджерів на необхідності реалізації енергозберігаючих заходів для зниження за окремими статтями витратної частини електробалансу.

Тип трансформатора

Технічні характеристики і час роботи протягом доби зварювальних трансформаторів зведені в таблицю:

В холосту

Час роботи протягом доби, годтн

ТС-500

під навантаженням

200

3,2

0,74

СТН-700

5,0

200

2,5

1,08

СТЭ-24

3,5

300

8,5

0,19

Розрахунок. Витрати електроенергії на основний технологічний процес визначається за формулою:

8,2

=196+15,7=211,7 кВт.г, де - середні витрати електродів за визначений час, кг, - розраховані питомі витрати електроенергії на дугове зварювання, - коефіцієнт використання електродів, приймається у межах 1,3-1,5, враховує втрати електроенергії на огарках (10-15%) і вагу покриття електроду до ваги прутка (18-25%) зварювального проводу. Постійні втрати електроенергії: =15,7 кВт.г

=166,6кВт.г, де - вага наплавленого матеріалу. , кг, де - час горіння дуги, г. За умовами прикладу, середньодобові витрати електроенергії не задані (немає фідерного обліку), то визначимо нормативні витрати електроенергії за формулою: =196 кВ.г, кВт.г, Сумуючи величину нормативної кількості витраченої електроенергії із сумарними втратами при холостому ході, отримаємо прихідну частину електробалансу. Сумарні втрати при холостому ході зварювальної установки визначаються втратами холостого ходу у трансформаторів, перетворювачів, випрямлячів, тоді

Зведемо дані в таблицю:

Навантажувальні втрати електроенергії: = 211,7-166,6-15,7=29,4 кВт.г.

Витрати енергії

Витратна частина електробалансу

КВт.г

166,6

На основний технологічний процес на плавки металу

Постійні втрати

78,5

7,5

15,7

29,4