Главная >  Инвестиции 

 

РІШЕННЯ. 22-23 квітня 2003 р.

 

Міжнародного семінару Екологічна безпека об'єктів паливно-енергетичного комплексу

 

В рамках заходів до 5-ої Всеєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища Довкілля для Європи за ініціативою Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ), Мінпаливенерго, Мінекоресурсів, Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Національної академії наук України, Громадської ради українських громадських екологічних організацій і за сприянням ТОВ ЕКСПО 2000 Україна та ОЕП ГРІФРЕ було організовано і проведено 22-23 квітня 2003 р. в м.Києві Міжнародний науково-практичний семінар Екологічна безпека об'єктів паливно-енергетичного комплексу .

 

м. Київ

 

До об'єктів ПЕК відносяться теплові, атомні і гідроелектростанції, котельні; ядерно-промисловий комплекс; підприємства вугільної промисловості; вугледобувні, вуглезбагачувальні та вуглепереробні; підприємства нафтогазового комплексу; лінії електропередачі та тепломережі; газо-; нафто- та продуктопроводи. Усі вони разом і кожний окремо надзвичайно негативно впливають на довкілля і відносяться до категорії екологічно небезпечних. А в умовах аварійних, надзвичайних та катастрофічних ситуацій можуть перетворитися на реальну загрозу національній безпеці.

 

На семінарі було наголошено, що до основних небезпечних забруднювачів довкілля в усіх країнах відноситься найважливіший і водночас найбільш ресурсомісткий та екологічно небезпечний для оточуючого природного середовища паливно-енергетичний комплекс (ПЕК).

 

Зазначене підтверджує надзвичайну актуальність організації і доцільність проведення Міжнародного семінару Екологічна безпека об'єктів паливно-енергетичного комплексу ще й через те, що екологічно небезпечна країна ніколи не може бути прийнята до складу Європейського Союзу, цієї спільноти розвинутих країн світу.

 

Ці об'єкти несуть загрозу стану атмосферного повітря, прискорюють парникові явища, впливають на стан поверхневих та підземних вод, грунтів, розширюють обсяги небезпечних відвалів, спотворюють природні ландшафти, особливо у вугільній промисловості, є джерелами забруднення довкілля шкідливими речовинами, викликають теплові, радіаційні, електромагнітні, акустичні та інші фізичні впливи, що при нормальній експлуатації виявляється у локальному масштабі, а при аваріях – на регіональному і глобальному масштабах.

 

Програмою семінару було передбачено 28 пленарних і 43 секційних доповідей та виступів. У заключній дискусії взяли участь 12 спеціалістів-представників НАН України, профільних інститутів та технічних університетів, фахівців, що розробляють, впроваджують та експлуатують технології та технічне обладнання ПЕК.

 

В роботі дводенного Міжнародного семінару узяли участь понад 200 фахівців, керівників та працівників паливно-енергетичного комплексу з усіх регіонів України, народні депутати України, академіки, доктори наук, раціоналізатори-винахідники, відомі вчені, дослідники, конструктор тощо. Серед учасників - представники Росії, Франції, Естонії та інших країн.

 

секція № 2 Забезпечення екологічної безпеки електроенергетичних об'єктів .

 

Під час роботи семінару було проведено засідання:
пленарні - два засідання;
секційні - секція № 1 Забезпечення екологічної безпеки видобутку, транспортування та збереження паливних ресурсів ;

 

Також у доповідях і виступах відмічалось, що екологічна обстановка продовжує погіршуватися, темпи забруднення і накопичення відходів значно випереджають заходи щодо захисту і відновлення довкілля. Загрозливих форм набувають процеси зростаючої екобезвідповідальності керівних, підприємницьких та комерційних структур, їх виключно споживацьке відношення до оточуючого природного середовища в умовах перехідної економіки. Наявність в Україні різноманітних фондів і міжнародних організацій носить формальний характер, їх реальний внесок у вирішення конкретних, життєво-важливих енергопроблем практично не відчутний. Структура екологічної роботи ПЕК не повністю відповідає зростаючим проблемам і завданням щодо практичного вирішення захисту і відновлення довкілля, стан енергетичного та іншого обладнання на більшості об'єктів ПЕК не відповідає сучасним ековимогам. Відсутня програма пріоритетних, конкретних заходів із захисту і практичного відновлення оточуючого середовища в ПЕК. Існуюче, поки що недосконале екологічне законодавство не відповідає реальному стану накопичення екозагроз, на сьогоднішній день не прийняті закони Про екологічний аудит , не розроблено Екологічний кодекс , надзвичайно повільно впроваджуються стандарти серії ДСТУ, ISO-14000 з управління охороною довкілля тощо. Громадськість до участі у енерго-екологічних експертизах як правило не залучається. Відмічається низький рівень екологічної культури як окремих владоможців, так і населення країни в цілому. Існуюча система екооподаткування, а також фінансового забезпечення у вирішенні нагальних екопроблем не відповідає вимогам часу та існуючому досвіду передових країн.

 

В доповідях і виступах учасників семінару підкреслювалась важливість тематики, актуальність якої збільшується у зв'язку з проведенням 21-23 травня 2003 р. в м.Києві 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища Довкілля для Європи , яка має сприяти забезпеченню екологічної безпеки і сталого розвитку Європи, пошуку відповідних шляхів міжнародної співпраці.

 

Враховуючи актуальність, наукову важливість і практичну значимість пропозицій, що надійшли під час доповідей і дискусії, учасники науково-практичного семінару в и р і ш и л и рекомендувати:

 

Україна підписала Рамкову конвенцію ООН, згідно з якого повинна щорічно звітуватись Національним повідомленням зі змін клімату та Кадастром викидів парникових газів, головним розробником яких був визначений Інститут загальної енергетики НАНУ. Але через відсутність фінансування ця робота не проводиться, що негативно впливає на імідж України. У проекті енергетичної стратегії розвитку ПЕК наголошується, що якщо проблему забезпечення екологічної безпеки не буде розв'язано в найближчі роки, то сталий розвиток енергетики не відбудеться і буде продовжуватися екодеградація країни.

 

Над узагальненням пропозицій учасників семінару і зведенням їх у рекомендації працювала робоча група у складі:
Дупак О.С. – віце-президент Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України (керівник групи).
Кононенко М.О. – голова Правління Українського НТТ приладобудівників і метрологів (заступник керівника групи).
Вольчин І.А. – Інститут вугільних енерготехнологій НАН України.
Кулик М.М. – директор Інституту загальної енергетики НАН України.
Литвинський Л.П. – директор Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Мінпаливенерго України.
Осадчук В.О. – генеральний директор ВАТ “Укргідропроект”.
Праховник А.В. – директор Інституту енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ КПІ .
Семенов О.А. – начальник управління раціонального використання ресурсів та екології НАК Нафтогаз України .
Сморчков В.І. – вчений секретар Українського НДІ аналітичного приладобудування
Філь С.О. – заступник начальника управління науково-технічної політики та екології Мінпаливенерго України.

 

Розробити комплексну програму екологічної безпеки ПЕК на основі передових методів і ефективних технічних засобів захисту і відновленння довкілля.
До розробки Комплексної програми екологічної безпеки ПЕК залучити провідних фахівців НАН України, закладів освіти, інститутів і організацій Мінпаливенерго, громадських науково-технічних об’єднань України.
Звернутися до профільних комітетів Верховної Ради України з питань енергозбереження і екології з пропозицією створити реальний механізм фінансування і реалізації комплексної програми екологічної безпеки ПЕК.
Для підвищення екобезпеки енергетики України необхідно:
створення і реалізація на регіональному рівні програм енергетичного розвитку і екологічної стабілізації з метою широкого використання засобів енергозбереження, максимального використання місцевих енергетичних ресурсів, включаючи альтернативні джерела енергії;
розробка на державному рівні і забезпечення реалізації комплексної програми енергетичного розвитку і підвищення екологічної безпеки. В програмі передбачити не тільки перспективи розвитку енергетичної галузі, а також інших енергоємких і екологічно небезпечних галузей промисловості при умові розробки механізмів координації виконання відповідних регіональних програм і дотримання принципу екологічної рівноваги.
При розробці заходів з розвитку енергетики (енергетичної стратегії, політики, обладнання тощо) для мінімізації негативного впливу на довкілля має бути перспективним і необхідним:
розробка газотурбінних і парогазових технологій;
розробка когенераційних установок;
утилізація теплоти;
енергозбереження у промисловості і побуті.
внутріциклова газифікація вугілля для парогазових установок.
підвищення ефективності при зменшенні витрат.
Щорічно готувати доповідь про екологічний стан, захист і відновлення довкілля в ПЕК.
Розпочати практику систематичного розгляду проблем екологічної безпеки на колегіях Мінпаливенерго із залученням представників Мінекоресурсів України.
Розробити екоенергетичні паспорти і запровадити практику паспортизації об”єктів, підприємств, технологій, виробів, апаратури і обладнання ПЕК.
Структуру управління екобезпекою, кількісний та якісний склад екологічних підрозділів та відповідних галузевих департаментів ПЕК привести у відповідність до накопичених реально існуючих і продовжуючих зростати вимог до захисту і відновлення оточуючого природного середовища.
В сучасних умовах активізації тероризму прискорити дослідження, розробку методів і технічних засобів забезпечення безпеки об”єктів ПЕК, зокрема ядерно-небезпечних об”єктів АЕС, від несанкціонованих акцій авіаційних засобів.
Гармонізувати європейські стандарти безпеки з відповідними стандартами в Україні, що визначають необхідний рівень безпеки систем автоматизації на рівні передових єврокраїн.
Підсилити роботи щодо впровадження систем екоенергетичного менеджменту ПЕК у відповідності з основними рекомендаціями міжнародних стандартів серії ISO 14000.
З метою забезпечення високої надійності та безпеки об”єктів розгалудженою структурою нафтогазової сфери ПЕК (зокрема перекачувальні станції, продуктопроводи, продуктосховища тощо) прискорити вітчизняні розробки мобільних лабораторій комплексного оперативного контролю і діагностики технічного стану трубопроводів і навколотрубного середовища а також внутрішньо трубного контролю і діагностики технічного стану продуктопроводів, як розробки національного і міжнародного значення.
Для інженерного моніторингу стану атмосферного середовища еконебезпечних об”єктів, промислових підприємств, робочих промислових зон, урбанізованих структур використовувати сучасні прилади, технології та обладнання, що розробляються вітчизняними науковими закладами та відповідними підприємствами та передове обладнання серійного зарубіжного виробництва.
Прискорити роботи щодо конструктивного розширення екочистих можливостей малої, мікро, розподіленої мережі відновлювальної, “зеленої” енергетики (зокрема гідро-, біоенергетики).
Розробити методику оцінки (екоскладової) інвестиційних проектів та проведення екоекспертиз об”єктів ПЕК у відповідності до передових міжнародних вимог.
Прискорити розробку науково-обгрунтованих нормативів та показників екобезпеки об”єктів ПЕК, їх впливу на довкілля. Ввести в існуюче законодавство поняття “екологічні ризики”.
Ввести в практику залучення громадськості, висококваліфікованих фахівціів та науковців для проведення незалежних експертних оцінок екологічних промислових проектів, господарчих і технічних рішень.
Верховній Раді України прискорити опрацювання і прийняття Законів України “Про екологічний аудит”, “Екологічний кодекс”, “Про екологічну паспортизацію об”єктів, підприємств, виробів і товарів”.
Мінпаливенерго спільно з Міненергоресурсів України координувати роботу з підвищення екобезпеки ПЕК в т.ч. шляхом розробки спільних програм і проектів.
Кабінету Міністрів України проконтролювати і забезпечити виконання Постанови КМУ від 05.07.99р. № 1185 “Про використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища”.
Створити державний кадастр паливоспалювального обладнання (котли, печі тощо) України.
Розробити і ввести в дію нормативний документ “Організація безперервного контролю та викидів забруднюючих речовин на теплових електростанціях і котельнях”.
Підтримати ініціативу оголошення 2004 року роком охорони навколишнього природного середовища в Україні.
Звертатися до Мінпаливенерго з проханням розглянути можливість друкування матеріалів міжнародного семінару та видання їх окремою науковою збіркою.
Розробити програму і впровадити в практику систему екоенергопідготовки та перепідготовки керівників та працівників ПЕК.
Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України забезпечити можливість щорічної розробки Національного повідомлення зі зміни клімату та Кадастру викидів парникових газів.
Висловити подяку Науково-технічній спілці енергетиків та електротехніків України та Мінпаливенерго за високий рівень організації проведення Міжнародного семінару.
Зазначені рекомендації Міжнародного науково-практичного семінару покласти в основу розробки конкретних заходів щодо практичної розбудови екологічної безпеки об”єктів і підприємств України.

 



 

Проблемы комплексного подхода к энергосбережению в современных жилых зданиях. Если ложь кажется настолько прав. Утверждены постановлением Губернатора Челябинской области от 26. Вестник ФЭК России. Порядок стимулирования энергосбережения в организациях Комплекса социальной сферы Правительства Москвы.

 

Главная >  Инвестиции 

0.0127