Главная >  Инвестиции 

 

Проблеми та пріоритети розвитку. к.т.н., докторант кафедри національної безпеки НАДУ при Президентові України

 

Суходоля Олександр Михайлович

 

Здійснюючи оцінку результативності політики енергоефективності можна відзначити ряд факторів, що пояснюють попередні досягнення та обумовлюють сучасний її стан:

 

Зовсім недавно деякі події (ліквідація Держкоменергозбереження та зростання цін на природний газ) різко підвищили увагу суспільства до проблем надійного забезпечення національної економіки енергоресурсами та корисної віддачі від їх використання. Можна подякувати авторам цих ”подій”, що допомогли опосередковано звернути суспільну увагу на стан реалізації державної політики у сфері енергоефективності. Спробуємо ж проаналізувати наявний стан та традиції, сучасні виклики та пріоритети дій держави у сфері енергоефективності.

 

суб’єкти господарювання часто не мають економічної вигоди від реалізації проектів енергозбереження в силу можливостей отримання належного рівня прибутковості неекономічними методами (несплата податків, заниження заробітної плати тощо), що підриває основи енергоефективності;

 

низька пріоритетність політики енергоефективності для національної економіки (суб’єктів господарювання, органів влади), що спричиняє прийняття управлінських рішень, орієнтованих на найменш витратні та найбільш прості для розуміння рішення. Приклад ліквідація Позабюджетного фонду енергозбереження у 1999 р;

 

при реалізації енергозберігаючих програм пріоритет віддається адміністративно-організаційним та контролюючим заходам, які нерідко полягали у силовому обмеженні енергопостачання (обмеження подачі теплоенергії, відключення від електро- та газопостачання);

 

відсутність суспільно-політичної мотивації до підтримки енергозбереження. Політичні сили та їх лідери віддають перевагу іншим проектам примноження як капіталу та політичного рейтингу;

 

неадекватність управлінських впливів у сфері енергоефективності, що обумовлено, у тому числі, високою ступінню нерозуміння змісту політики ”енергозбереження” та ”енергоефективності”. Отже, будуючи державну політику енергозбереження, ми можемо отримати різне її змістовне навантаження в залежності від того, на чиї інтереси вона буде орієнтуватись (хто отримає право її формувати).

 

неефективність цінової політики у стимулюванні суб’єктів господарювання до зниження енергоспоживання. Адміністративне регулювання цін, збереження субсидій, бюджетне дотування тарифів, відшкодування втрат постачальників послуг за рахунок перехресного субсидіювання відображається у збереженні підходу до формування тарифів на енергопостачання, зокрема на теплову енергію, через фіксацію рентабельності енергопостачальних підприємств відносно фактичних витрат.

 

Оцінюючи виконання положень Закону України „Про енергозбереження” слід відзначити, що за період діяльності Держкоменергозбереження, було забезпечено реалізацію більшості положень, хоча із різною ступеню нормативного врегулювання:

 

У даному випадку не стверджується, що недоцільно чи неможливо застосовувати такі механізми. Мова іде лише про те, що у такому випадку визначення “політика енергозбереження” може і не відображати діяльність та завдання держави із підвищення енергетичної ефективності національної економіки. Діяльність постачальників щодо „енергозбереження” тоді може бути виділена у окрему політику держави з питань гарантованого енергозабезпечення або ж включено у загальну енергетичну політику. А діяльність у сфері ”енергоефективності” має базуватись на забезпеченні впливу на систему економічних, політичних, соціальних, культурних відносин у такий спосіб, щоб збільшити кількість (якість) задоволених потреб суспільства (споживачів) при мінімальних витратах енергоресурсів.

 

контрольно-наглядові функції щодо використання ПЕР та державної експертизи енергозбереження;

 

розвиток отримали:

 

неповністю врегульовано:

 

регулятивні та дозвільно-реєстраційних функцій, зокрема щодо нормування питомих витрат ПЕР;

 

навчання, популяризація та пропаганди енергозбереження;

 

використання системи державних стандартів (застосування нормативів витрат ПЕР);

 

введення відрахувань від вартості фактично використаних ПЕР

 

не реалізовано:

 

залучення власних коштів підприємств, ресурсів фінансових установ у сферу енергоефективності, запровадження механізмів самофінансування.

 

надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних пільг, застосування підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів;

 

Для порівняння приведемо досвід український та зарубіжний досвід застосування окремих механізмів державного управління у сфері енергоефективності.

 

Загалом, можна підтвердити, що політика енергозбереження фактично випадає з поля діяльності галузевих міністерств та місцевих органів виконавчої влади, а суб’єкти господарювання не ототожнюють свої інтереси з політикою енергозбереження. Належного впливу на їх поведінку не було створено, а орган виконавчої влади покликаний координувати реалізацію політику не отримав адекватних важелів впливу.

 

Механізм державного регулювання

 

Порівняльний аналіз основних механізмів державного управління

 

Міжнародний досвід

 

Існуючий стан в Україні

 

Статус та підпорядкованість органу управління

 

Пропозиції

 

Переважна більшість країн сформували виконавчі агенції з правом здійснення державних функцій. У ряді країн орган управління входить у структуру міністерств переважно економіки, торгівлі, екології, промисловості. Лише у двох країнах (США та Росії) вони входять до Міненерго. У США орган управління опікується лише бюджетною сферою. У економічній сфері механізмів регулювання немає.

 

Як орган центральної виконавчої влади ліквідований

 

Урядовий орган державного управління (поєднання з інспекцією) лише у сфері енергоефективності – менше функцій та повноважень.

 

Орган виконавчої влади із спеціальним статусом.

 

Нормування ПЕР

 

Урядовий орган державного управління у сфері енергетичної безпеки (поєднання з енергетичною інспекцією) – вплив на розрахунки за енергію, режими енергозабезпечення.

 

Практика нормування здійснюється у подібній формі здійснюється лише у Білорусії за аналогією із системою нормування СРСР

 

Механізм найбільш розвинений із всіх однак не завершена

 

Нормалізація енерговикористання

 

Відмовитись від погодження норм, перейти до аналізу поданої (обов’язкової) інформації, визначення “проблемних підприємств” та подальшого їх інспектування

 

Запроваджено у більшості країн ОЕСР. Механізм базується на основі запровадження систем енергоменеджменту, КіН, проведення енергетичних обстежень.

 

Механізм не завершений

 

Стандартизація

 

Необхідно розробити та зробити обов’язковими для запровадження методики оцінки та підвищення рівня енергоефективності виробництва

 

Запроваджено у більшості країн ОЕСР

 

Механізм не завершений

 

Експертиза

 

Забезпечити систематичний, періо-дичний перегляд значень стандартів

 

Обмежене використання

 

Механізм не завершений

 

Сертифікація

 

Результати експертизи мають поповнювати відкриту базу даних та використовуватись проектними організаціями

 

Запроваджуються у більшості країн ОЕСР

 

Механізм не завершений

 

Контроль, інспектуван-ня

 

Сертифікація має забезпечити інформування споживачів, враховуватись при ціноутворенні

 

Практика нормування здійснюється у подібній формі здійснюється лише у Білорусії.

 

Механізм розвинений. Існують функції невластиві для цієї сфери.

 

Здіснення контролю однорідної та змішаної сфери. Проведення інспектування при виявленні “проблемних підприємств”, надання приписів та рекомендацій щодо перегляду нормативних актів.

 

У ряді країн ЄС здійснюється інспектування окремого обладнання.

 

Механізм не завершений. Запроваджено штрафування посадових осіб, за перевитрати ПЕР не введено. Санкції спірні.

 

Санкції (штрафи)

 

Залишити накладання штрафів на посадових осіб за невиконання законодавства у сфері енергоефектив-ності. Запровадити екологічні податки (енергетичні збори) що буде стимулю-вати добровільну діяльність та знизить оспорювання виставлених штрафів

 

Практика нормування здійснюється у подібній формі здійснюється лише у Білорусії за аналогією із системою нормування СРСР.

 

Механізм не завершений

 

Маркування

 

Запровадити оцінку рівня енергоефективності (обладнання, автомобілів тощо) та їх маркування

 

Запроваджено у більшості країн ОЕСР

 

Практично відсутнє

 

Стимулювання реалізації проектів

 

Запровадити пільгове кредитування, фінансування третьою стороною пряме бюджетне фінансування тощо

 

Запроваджено у більшості країн ОЕСР

 

Відсутнє. Ставлення КМУ та Мінфіну негативне

 

Пільгове оподаткування

 

Запровадження пільгового оподаткування можливе лише для окремих проектів, окремих галузей після детального тех.-екон. обгрунтув.

 

Обмежене поширення для окремих проектів на нетривалий час. Останнім часом практично не застосовується, хоча в періоди необхідності швидкого впливу застосовувались країнами ОЕСР

 

Відсутнє.

 

Екологічні податки

 

Доцільне запровадження на основні види викопного палива

 

Запроваджуються у більшості країн ОЕСР

 

Відсутнє.

 

Енергетичні збори

 

Доцільне запровадження за обсяги споживання ПЕР.

 

Запроваджуються у більшості країн ОЕСР

 

Переходячи до завдань із подальшого розвитку політики енергоефективності та механізмів її реалізації, визначимось із принципами подальшої діяльності, які мають будуватись на досвіді попередньої діяльності та нашому „баченні” причин невдач та „правильних” кроків.

 

Примітка. Загальна характеристика таблиці.

 

необхідності розробки управлінських впливів орієнтованих на потреби та інтереси споживачів енергоресурсів (використання власної ініціативи споживачів), які зацікавленні передусім у підвищенні корисної віддачі від енерговикористання, тобто у підвищенні енергоефективності виробництва;

 

Такими принципами політики енергоефективності будемо вважати:

 

зростання впливу місцевого самоврядування у відношенні до ефективності господарювання комунальних підприємств;

 

збереження державного регулювання у сфері енергоефективності для підприємств державної форми власності та бюджетних установ, які потребують державного контролю та особливих механізмів стимулювання енергоефективності;

 

недоцільність уніфікації механізмів державного управління і централізації управлінських функцій, через наявність різних форм власності (бюджетні установи, комунальні підприємства, державні підприємства, комерційні підприємства, населення) та уникнення замикання механізмів економічного стимулювання енергозберігаючих проектів на відомчому розподіленні коштів державного бюджету;

 

встановлення прямих грошових розрахунків між постачальниками та споживачами енергоресурсів та послуг і відмова від субсидій і дотацій (прямих та перехресних) з боку держави постачальникам енергоресурсів та послуг (у разі необхідності забезпечення адресних субсидій споживачу);

 

Іншими словами, мова іде про пріоритетність стимулювання інвестицій суб’єктів господарювання у енергозберігаючі проекти ринковими механізмами перед контрольними і примусовими, про формування прозорих і єдиних для всіх суб’єктів господарювання правил гри на ринку послуг (не залежних від прихильності окремих органів влади) перед централізованим розподілом (керуванням процесом розподілу) фінансування проектів тощо.

 

забезпечення громадського (”споживачів” енергії) контролю за діяльністю органів державної влади з реалізації політики енергоефективності.

 

Дані принципи політики енергоефективності мають знайти своє відображення у наступних механізмах

 

При цьому, як би окремим аспектом, який ми маємо взяти до уваги має стати узгодження енергоефективності із інтересами найвпливовіших сил суспільства. Виходимо з того, що органи державної влади мають навчитись працювати і враховувати інтереси суб’єктів господарювання загалом та ФПГ зокрема та, при цьому, поставити під контроль громадськості діяльність цих суспільних груп. Немає сенсу боротись із ФПГ, оскільки у тій чи іншій формі вони будуть завжди, і завжди будуть впливати на рішення влади, питання лише, яким чином ці рішення відобразяться на інтересах решти суспільства.

 

запровадження екологічних (енергетичних) податків на споживання енергоресурсів (при зниженні ставок податкових зборів за іншими податками). Встановлення екологічних та енергетичних податків (зборів) забезпечує вплив на всі суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та практично не спотворює ринкові механізми.

 

А) використання ринкових механізмів стимулювання енергоефективності:

 

зміна методології тарифоутворення на послуги з енергопостачання комунальних підприємств. Сьогодні практикується застосування “витратної” методології встановлення цін на послуги енергопостачальних компаній.

 

Примітка. Даний механізм сприятиме запровадженню договорів енергоефективного підряду (через запровадження фінансової звітності щодо використання ПЕР) та володіє більшою адміністративною реалізуємістю ніж накладання штрафів за перевищення обсягів енергоспоживання понад нормативно встановлені.

 

встановлення механізмів державної підтримки реалізації проектів енергоефективності у комерційній та бюджетній сфері. Створення спеціалізованих енергосервісних компаній (ЕСКО), що працюють у рамках перфоманс-контрактів та запровадження механізмів державної підтримки (комунальні ЕСКО, револьверні фонди, компенсація кредитних ставок тощо); розроблення та контроль за дотриманням механізмів самофінансування проектів енергозбереження у бюджетній та комунальній сферах (зростання інвестицій, розвиток ринку послуг у сфері енергоефективності, зниження витрат бюджету на енергозабезпечення).

 

Примітка. Місцеві органи влади не повинні допускати затвердження бюджетних дотацій на компенсацію різниці між розрахунковим та фактичним тарифом без прийняття програми заходів з підвищення ефективності підприємства-постачальника до нормативного рівня та жорсткого контролю її виконання. Для обмеження зростанням цін з боку енергопостачальних компаній встановлені тарифи мають контролюватись сторонніми організаціями, а саме проходити експертизу через проведення енергетичних обстежень у сфері енергоефективності. Окремим напрямом діяльності має стати моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та організаціями міського підпорядкування, що дозволить забезпечити систематичний контроль и аналіз обсягів споживання ПЕР і відповідних платежів за спожиті ПЕР окремо по кожному підприємству чи бюджетній установі. Для сприяння реалізації енергозберігаючих проектів у комунальному господарстві та у бюджетній сфері пропонується запровадити механізм самофінансування реалізації проектів на основі застосування договорів енергоефективного підряду.

 

В) обмеження адміністративно-контрольних механізмів:

 

Примітка. Для запровадження такого механізму необхідно внести ряд змін до Закону України “Про енергозбереження”, а також передбачити на законодавчому рівні підтвердження механізму самофінансування енергозберігаючих проектів та внести ряд додаткових положень до Закону України “Про державний бюджет України” щодо заборони обмеження бюджетних призначень за деякими статями. Сьогодні у бюджетній сфері реалізація проектів енергозбереження стримується відсутністю цільових, щорічних видактів на реалізацію проектів та наявною практикою щорічного перегляду бюджетних видатків (лімітів) на енергоспоживання за результатами попереднього року, що призводить до неможливості самофінансування енергозберігаючих заходів за рахунок економії коштів на енергозабезпечення, передбачених бюджетними видатками.

 

регламентація процедур визначення та оприлюднення фактичних витрат на виробництво продукції; наукове обгрунтування та періодичний перегляд гранично допустимих нормалізованих показників енергоефективності (встановлюється обґрунтованість та процедури оцінки рівня енергоефективності, забезпечується основа для проведення спеціалізованих досліджень, створюється відкрита база даних);

 

введення процедури офіційного оприлюднення фактичних витрат та періодичного встановлення гранично допустимих нормалізованих показників (знижується адміністративне навантаження на підприємства через зобов’язання погоджувати окремі показники, підприємства самостійно оцінюють всій рівень енергоефективності);

 

а) контрольні перевірки здійснюються лише при перевищенні граничного рівня використання енергоресурсів, підприємствами із значними обсяги енергоспоживання та підприємств монополістів;

 

зниження ролі контрольно-адміністративних функцій системи державного управління:

 

в) експертно-контрольний підрозділ (який діє на територіальній основі), надає свої висновки у випадку застосування регуляторних актів контрольно-дозвільного характеру та підтвердження отриманого обсягу економії енергоресурсів у разі застосування механізмів економічного стимулювання.

 

б) створення галузевих підрозділів, які спеціалізуються на аналізі енергоспоживання за окремими сферами та галузями національної економіки (аналіз питомих витрат ПЕР підприємств окремих галузей, проводять енергетичні обстеження, при виявленні „проблемних” підприємств проводять енергетичні обстеження);

 

укладення добровільних угод між органами державної влади та об’єднаннями підприємств, окремими підприємствами та громадськими організаціями щодо підтримки державою добровільної діяльності з реалізації енергозберігаючих заходів, популяризації енергозбереження, яка здійснюється учасниками виходячи з власних інтересів.

 

С) використання власної ініціативи суб’єктів господарювання:

 

створення суспільної підтримки політики енергоефективності через залучення професійних, громадських організацій окремих суб’єктів господарювання, професійних та промислових асоціацій, громадських організацій; поширення інформації з питань енергоефективності, створення інформаційно-консультативної мережі, що має забезпечити збільшення впливу органів державної влади з реалізації політики;

 

Примітки. Для активного залучення суб’єктів господарювання до діяльності у сфері енергоефективності необхідно нормативно визначити права та обов’язки суб’єктів, що можуть та будуть укладати подібні угоди, механізм та порядок їх створення державою можливі механізми надання пільг для учасників угод, рекламно-інформаційної підтримки та поширення їх досвіду у сфері енергоефективності;

 

Примітка. Необхідність цього обумовлюється величезним кон’юнктурним впливом. Здається вся наша діяльність не виходить із крайностей. „Недопустимо децентралізації теплопостачання!” – „Дайош окремий котел у кожну квартиру! (Після Алчевська - Програма „Рідний дім”). „Недопустимо надання податкових пільг (пільгових кредитів) для реалізації енергозберігаючих проектів” – „Дайош пільгове оподаткування продажу „енергозберігаючих” побутових електроприладів” (зареєстрований у лютому 2006 року у ВР законопроект). При цьому проходження чи не проходження тієї чи іншої ідей, за існуючої управлінської культури, залежить лише від напористості прихильників відповідної позиції.

 

запровадження періодичних національних доповідей з реалізації політики, яка має забезпечити збереження у пам’яті суспільства попередніх дій органів державної влади з реалізації політики (при зміні керівників органів влади), що має у часі відображати етапи реалізації політики, опис досягнутих результатів, виявлення проблем, шляхів їх вирішення та постановку завдань на наступний етап реалізації політики та період часу.

 

Державне управління у сфері енергоефективності має відображатись у двох основних напрямах діяльності системи державного управління, а саме:

 

Д) зміна методології формування програм енергозбереження:

 

Традиційно програми, які прийняті в Україні, поєднують у собі ці два види діяльності, а саме планування цілей, оцінка їх реалізуємості (визначення заходів з реалізації політики) та безпосередній розподіл у часі ресурсів та роботи виконавців (суспільні видатки на реалізацію політики) і затверджується одним документом.

 

розвитку політики при змінних умовах та реалізації конкретних проектів (сталі умови, ресурси, виконавці та чітко визначені результати реалізації).

 

У зв’язку з чим доцільно дещо змінити підходи до формування програм енергозбереження, зокрема побудувати її з двох блоків. Перший блок має стати організаційним, тобто передбачати алгоритмізацію дій системи органів влади з встановлення цілей політики енергоефективності, визначення інтересів суб’єктів господарювання та можливостей включення цих інтересів у механізми державного управління у сфері енергоефективності.

 

Для прикладу, головним завданням КДПЕ є визначення загального існуючого та прогнозування перспективного потенціалу енергозбереження, розробка основних напрямів його реалізації в матеріальному виробництві і сфері послуг та реалізації першочергових та перспективних заходів і завдань для освоєння практичного потенціалу енергозбереження. Таким чином будувалась переважна кількість програм, які використовувались для “вибивання” на програму коштів з державного бюджету і їх подальший перерозподіл у рамках розпорядника коштів на “потрібні” цілі однак не дозволяло їх виконувати.

 

Другий блок програми має стати формально переліком цільових програм енергозбереження, який може змінюватись у результаті їх виконання чи включення додаткових у разі суспільної потреби. Даний блок програми переважно буде орієнтуватись на реалізацію цільових проектів за окремими галузями, об’єктами чи технологіями (модернізація металургії, впровадження енергозберігаючих компресорів на шахтах, реконструкція котелень бюджетних установ, заміна вікон у житлових будинках) та потребуватиме затвердження суспільних видатків на законодавчому рівні (оподаткування, амортизація, бюджетні видатки тощо).

 

Мова іде про відображення реальної ситуації у суспільстві та інтересів суб’єктів господарювання різних форм власності у нормативно-правових актах регламентування діяльності з реалізації енергозберігаючих проектів. Для прикладу, на даний момент необхідне законодавче регламентування створення та діяльності спеціалізованих енергосервісних компаній (ЕСКО); розроблення та контроль за дотриманням механізмів самофінансування проектів енергозбереження у бюджетній та комунальній сферах; уточнення методології тарифоутворення на послуги з енергопостачання комунальних підприємств; стимулювання впровадження новітніх енергозберігаючих технологій. Законодавчими актами необхідно створити правила гри щодо стимулювання суб’єктів господарювання до реалізації енергозберігаючих проектів, якими передбачити максимальне використання ринкової інфраструктури з метою зменшення необхідності звернення до органів влади, у тому числі для отримання бюджетних видатків.

 

Зниження рівня тінізації економіки на 30% (ліквідація можливостей отримувати економічні вигоди неекономічними методами та ринкове ціноутворення, повна собівартість ПЕР) дає змогу знизити енергомісткість ВВП приблизно на 40% (етап 1- .

 

Безумовно це потребуватиме значних зусиль для узгодження та лобіювання цих програм, однак, саме цим і займаються зараз ФПГ, проте у рамках неконкретних, розмитих програм. Можливо варто використати їх потенціал для розробки цільових програм, їх прийняття та реалізації, зв’язавши ФПГ окремими зобов’язаннями у рамках добровільних угод між урядом та підприємствами. Такий механізм досить широко застосовується у країнах ЄС.

 

Вплив на поведінку населення з метою виховання звичок ощадливого ставлення до енерговикористання (енергозберігаючий світогляд, зацікавленість ФПГ, поширення інформації, проведення заходів з популяризації енергоефективності, освіти та підвищення кваліфікації) дозволяє знизити енергомісткості ВВП додатково на 10-14% ( .

 

Зниження ринкової вартості капіталу на 20% (через запровадження пільгового кредитування проектів) дає змогу додатково знизити енергомісткість ВВП приблизно на 3-4% (етап 2- .

 

Технічне переоснащення економіки та підвищення енергоефективності обладнання підприємств на 50% додатково знижує енергомісткість ВВП на 3-5% ( .

 

Зміна структури економіки на 30% (розвиток сфери послуг, експорт галузей із високою часткою доданої вартості) додатково знижує енергомісткість ВВП на 6-8% ( .

 

Механизмы стимулирования энергосбережения должны быть реализованы на уровне Законов Украины. Ниже приводится предлагаемый перечень Законов и краткая характеристика механизмов стимулирования энергосбережения, которые должны быть реализованы:

 

Запровадження систем управління енерговикористанням на підприємствах (енергетичний менеджмент, енергетичні обстеженя) знижує енергомісткість ВВП додатково на 2-5% (етап 6- .

 

Фиксация базового уровня энергопотребления в бюджетных организациях на период действия энергосберегающего проекта. Накопление сэкономленных денежных средств за счет реализации энергосберегающего проекта и целевое “револьверное” использование этих денежных средств для реализации последующих энергосберегающих проектов и материального стимулирования персонала бюджетных организаций за эффективное использование топливно-энергетических ресурсов (ТЭР). Предоставление муниципальных гарантий возврата вложенных средств внешним инвестором, которые реализуют энергосберегающие мероприятия в бюджетной сфере. Обязательный мониторинг платежей за энергоносители в бюджетных организациях.

 

Закон об энергосбережении в бюджетной сфере

 

Закон об энергосбережении в жилищно-коммунальной сфере

 

Порядок реализации энергосберегающих проектов, а именно: возникновение инициативы реализации проекта; решение о целесообразности проекта (кто проводит предварительное обследование, кто оплачивает данную работу, кто утверждает перспективность проекта); процедура определение исполнителя проекта; процедуры исполнения и контроля за реализацией проекта и целевого использования бюджетных средств; гарантия достижения определенного результата в результате реализации проекта.

 

Порядок реализации энергосберегающих проектов, а именно: порядок инициирования проекта; согласования его с местным бюджетом (властью); отображение проекта в бюджете города; гарантирование бюджетом средств на реализацию проекта; процедура определение исполнителя проекта; исполнение и контроль за реализацией проекта.

 

Фиксация базового уровня цен на отпускаемую тепловую энергию на период действия энергосберегающего проекта. Накопление экономии денежных средств за счет реализации энергосберегающего проекта, целевое “револьверное” использование этих денежных средств для реализации последующих энергосберегающих проектов и материального стимулирования персонала. Компенсация части затрат населения на внедрение энергосберегающих мероприятий в жилье.

 

Закон о стимулировании внедрения энергосберегающих мероприятий

 

Участие общегосударственного бюджета в реализации проектов в ЖКХ (будет ли предусмотрена помощь государства, какими инструментами, какими средствами (гарантии, кредитные ставки, налогообложения).

 

Ограничение области стимулирования энергосберегающих мероприятий посредством введения определенных критериев (перечень технологий, мероприятий, гарантированной экономии (в денежном или физическом объеме).

 

Государственная компенсация кредитной ставки банков для предприятий, взявших кредит на реализацию энергосберегающих мероприятий.

 

Закон об энергетическом аудите

 

Процедуры стимулирования, а именно: кто организовывает, контролирует и отвечает за эффективность стимулирования. Порядок применения механизмов стимулирования.

 

Законом определить требования к проведению и результатам проведения энергетического аудита. Определить требования и условия лицензирования энергоаудиторской организации. Определить возможность контроля за деятельностью энергоаудиторов и государственной помощи этим организациям.

 

Для использования механизмов предусмотренных законами 1-3 необходимо проведение энергоаудита и наличие заключения лицензированной энергоаудиторской организации.

 

Закон об энергетическом менеджменте

 

Определение предприятий (критериев), которые подпадают под обязательный энергоаудит. Периодичность энергоуадита. Определение источников финансирования энергоаудита.

 

Регламентация основных процедур деятельности службы и документации необходимой на предприятии (функции службы, отображение результатов деятельности службы). Методология определения удельного энергопотребления, сопоставления его с нормализованными показателями (порядок проведения и отчета, периодичность, контроль). Роль государства в контроле и помощи работе служб (обучение, повышение квалификации, экзаменирование).

 

Создание отделов (служб) энергетического менеджмента на предприятиях и в организациях с годовым потреблением ТЭР более 1000 т.у.т с целью оперативного контроля удельного энергопотребления, сопоставления его с нормализованными показателями и анализа причин перерасхода ТЭР.

 

Введение в практику хозяйственной деятельности договоров энергоэффективного подряда. Государственное льготное кредитование ЭСКО - компаний для выполнения проектов по энергоэффективности “под ключ” на условиях возврата денежных средств из достигнутой экономии ТЭР.

 

Закон о деятельности энергосервисных компаний

 

Регламентация договоров энергоэффективного подряда (подписание договора, проведение энергоаудита, гарантии экономии, реализация проекта, возвращение инвестиций). Источники финансирования (инвестирования) реализации договоров энергоэффективного подряда.

 

Требования к ЭСКО и порядок подтверждения их квалификации. Роль государства в регулировании деятельности ЭСКО (лицензирование, подтверждение и повышение квалификации). Помощь государства деятельности лицензированных ЭСКО (льготные кредиты, налогообложение, государственные заказы). Порядок осуществления помощи государства.

 

подпрограмма Когенерация;

 

На данном этапе на рассмотрение в качестве отдельных составляющих КГПЭ предлагается следующий состав целевых подпрограмм:

 

подпрограмма Экологическое топливо с национальных энергоресурсов;

 

подпрограмма Шахтный метан;

 

подпрограмма Промышленные газы;

 

подпрограмма Модернизация магистральных газопроводов;

 

подпрограмма Альтернативная энергетика.

 

подпрограмма Утилизация сбросного тепла;

 

Предлагается создать Рабочую Группу при КМУ по пересмотру и конкретизации КГПЭ, которая состояла бы из экспертных советов по разработке механизмов стимулирования энергосбережения и каждой из целевых подпрограмм.

 

подпрограмма Снижения затрат тепла и электроэнергии;

 

подпрограмма Когенерация (конкретизация:

 

В рамках разработки подпрограмм необходимо конкретизировать круг вопросов которые предусматривается урегулировать этими подпрограммами:

 

четкое прописывание механизмов организации выполнения и контроля за реализацией программы (министерства, Национальное агентство, местные органы власти, формы организации выполнения и контроля);

 

четкое выделение проектов (критерии выбора проектов - на котельных коммунальных предприятиях, ЖКХ, промпредприятиях, определенной конструкции, объема генерации (тепло- и электроэнергии);

 

Разработанные и утвержденные программы (обеспечивающее четкое и однозначное распределение во времени средств общества по определенным исполнителям) должны найти свое место в бюджете страны, в силу предусмотренных в них механизмов государственной поддержки (кредитные, налоговые механизмы, бюджетное финансирование, привлечения государственных структур (финансирование их деятельности)).

 

четкое прописывание источников финансирования (частный капитал – механизмы привлечения, государственная помощь – механизмы распределения, договора енергоефективных подрядов – механизмы гарантирования возврата инвестиций и экономии) четкое определение времени выполнения и исполнителей подпрограмы);

 



 

НЗФ планирует использовать ферро. Энергосбережение. Сокращение теплопотерь через оконные и балконные заполнения жилых зданий. Компенсация методической погрешности измерения температуры при ИК контроле. Энергоэффективное здание.

 

Главная >  Инвестиции 

0.0276