«Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року» (КДПЕ) [3]; Головні показники, яких планується досягти за базовим сценарієм економічного розвитку протягом розглянутого періоду до . Заходи щодо пом

Главная > Инвестиции

Заходи щодо пом. За останнє час було розроблено та прийнято цілу низку програм економічного розвитку України, з яких найбільш важливі:

Загальна характеристика економічної ситуації

«Програма структурної перебудови економіки України до 2015 року», 1996 [2];

«Національна енергетична програма України до 2010 року» (НЕП), 1996 [1];

Національні програми розвитку окремих галузей економіки [4-9].

«Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року» (КДПЕ) [3];

Головні показники, яких планується досягти за базовим сценарієм економічного розвитку протягом розглянутого періоду до 2015 року наведено в Табл. 5-1.

Ці документи були прийняті за основу для розробки базового сценарію розвитку економіки країни та її галузей, для прогнозування рівнів викидів ПГ та заходів щодо їх зниження.

Показники

Табл. 5- Головні показники соціально-економічного розвитку економіки України до 2015 року

1995

1990

2005

2000

2015

2010

73,62

ВВП, млрд $

41,30

35,26

84,07

58,82

ВВП, %

97,17

47,9

100,0

79,9

56,1

132,0

114,2

9246,3

Спалювання палива, ПДж

6965,1

5531,5

8022,5

7557,7

Населення, млн чол.

8551,9

51,5

51,9

51,0

50,2

51,8

51,5

922,1

Житловий фонд, млн м3

1018,5

978,5

1255,0

1169,6

У зв’язку з перехідним періодом економіки України, поряд із створенням базового сценарію були розроблені оптимістичний та песимістичний сценарії економічного розвитку. Ці сценарії відрізняються строками настання піку кризи, тривалістю періоду відновлення економіки, тобто виходу ВВП на раніше досягнутий рівень (період 1989 - 1991 рр.), та темпами її подальшого розвитку.

1360,5

Передбачається проведення збалансованої фінансової політики. Повинні бути реалізовані реформи в напрямку спрощення системи оподаткування та поширення її бази з доведенням обсягу перерозподілу ВВП через державний бюджет до граничного рівня 40% ВВП.

В базовому сценарії передбачено послідовне проведення реформ та широкомасштабні перетворення в економіці (насамперед в енергоємних галузях промисловості), значне підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції, підвищення енергоефективності та т. ін.

За прогнозом розвитку галузей матеріального виробництва в 2001-2005 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування.

У бюджетній політиці передбачено підвищення ефективності бюджетних затрат, скорочення дотацій та оптимізація структури капітальних трансфертів, а також підтримка бюджетного дефіциту на мінімальному рівні (не більш 3.5% від ВВП). Реалізація грошово-кредитної політики повинна забезпечити досягнення грошової стабілізації, підтримку системи кредитування, стимулювання направленості кредитів на довгострокове інвестування, а також підтримку виробництв, які забезпечують поглиблену переробку вітчизняних мінерально-сировинних ресурсів та нарощують випуск імпортозаміщуючої продукції та експортний потенціал країни.

Прогнозом передбачено прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, в першу чергу за рахунок розвитку платних послуг фінансового сектору економіки, збільшення питомої ваги платних послуг в соціально-орієнтованих галузях економіки, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін.

Такий характер структурних зрушень певною мірою знайде своє відображення у збільшенні обсягів та питомих величин енергоспоживання. Передбачається також зміна економічних умов функціонування галузей, насамперед впровадження активного державного регулювання процесів споживання енергоресурсів, реалізація на державному рівні необхідних заходів щодо їх економії.

Прогнозом передбачається проведення активної державної політики відносно стимулювання експортного виробництва в Україні. Аналіз показує, що в годи кризи найменший спад виробництва спостерігався в галузях, які мають вихід на зовнішні ринки збуту. При обмеженому внутрішньому попиті на продукцію деяких галузей саме експортне виробництво дозволило уникнути їх деградації. Для налагодження експортного виробництва прогноз передбачає реальний перегляд структури вироблюваної продукції, активний пошук нових та повернення втрачених зовнішніх ринків, структурне та технологічне оновлення виробництва. Повинно бути забезпечено взаємоузгодження науково-технічної політики з політикою валютного, зовнішньоекономічного та податково-бюджетного регулювання.

За оптимістичною оцінкою розвитку національної економіки, в прогнозований період очікуються позитивні зміни за рахунок відносного скорочення імпорту енергоносіїв та розширення експорту Українського вугілля (при умові реалізації КДПЕ). Прогнозованими розрахунками доведено, що при такому вирішенні проблеми енергозабезпечення економіки країни уже в 2000 р. можливо досягнути позитивного чистого експорту (1% від ВВП) з подальшим його збільшенням до 2% в 2005 р.

Характерною ознакою розглянутого періоду повинна стати активізація інвестиційних пpоцесів за рахунок збільшення частки накопичення основного капіталу в загальному обсягу капіталоутворення. Державна фінансова підтримка проектів розвитку окремих галузей або об’єктів економіки повинна надаватися після різнобічних загальноекономічних обгрунтувань з метою визначення результативності проектних рішень щодо зменшення енерго-, паливо- та матеріалоємності ВВП.

Прогнозні розрахунки свідчать про те, що в 1998-2010 рр. можливо реальне досягнення економічної стабілізації з подальшим розвитком економіки країни. Цей висновок базується на наявності в країні економічних умов для розвитку низки галузей (агропромислового та металургійного комплексів, машинобудування, легкої промисловості), а також на можливості поступового вирішення проблеми енеpгозабезпечення країни.

5. Загальний потенціал пом’якшення впливу на зміну клімату

Вихід країни з кризи можливий лише при умові активізації позитивного державного впливу на виробничі та соціальні процеси в напрямку всебічного стимулювання виробників та посилення реального соціального захисту населення.

Табл. 5- Оцінка заходів щодо зниженн викидів ПГ на рівні 2015 року

При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи (Табл. 5- .

Обсяги зниження викидів ПГ, Гг

Захід

CH4

CO2

ВЕ

N2O

17114,3

Встановлення засобів контролю витрати ПЕР

0,161

0,383

Впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням

4683,3

0,097

4315,78

1181,1

0,041

1078

Промислові процеси

10,25

156

Енергозберігаючі заходи

2054,0

5,167

230671

63123,3

2,17

міжгалузеві

В тому числі:

1,333

59528

16289,9

0,56

4836,65

впровадження сучасних джерел та систем освітлення

0,046

0,108

впровадження засобів силової електроніки

1323,6

0,592

26415,55

7228,7

0,249

1302,175

впровадження ефективних технологій спалювання низькосортних палив

0,012

0,029

оптимізація систем теплопостачання

356,3

0,242

10789,45

2952,6

0,102

12649,7

збільшення використання теплових ВЕР

0,119

0,283

галузеві

3461,6

3,779

168724,7

46171,6

1,587

35344,75

енергозбереження в ПЕК,

0,333

0,792

в тому числі:

9672,2

21578,9

оптимізація структури генеруючих потужностей та електричних мереж, впровадження ефективного електротехнічного устаткування

0,203

0,483

підвищення ККД ГПА на компресорних станціях

5905,1

0,058

2604,35

712,7

0,025

2046,275

впровадження енергозберігаючих технологій при добуванні палива

0,019

0,046

енергозбереження в промисловості

559,9

1,717

76642,3

20973,2

0,721

в гірничо-металургійному комплексі

в тому числі:

0,433

19346,6

5294,2

0,182

6324,85

в машинобудуванні

0,060

0,142

в хімічній промисловості

1730,8

0,192

8557,15

2341,7

0,081

6696,9

в ПСМ

0,063

0,15

в харчовій промисловості

1832,6

0,3

13393,8

3665,2

0,126

22323

в інших галузях

0,21

0,5

енергозбереження в будівництві

6108,7

0,021

930,125

254,6

0,009

11161,5

енергозбереження в сільському господарстві

0,105

0,25

енергозбереження в комунально-побутовому секторі

3054,4

0,542

24183,25

6617,8

0,228

20462,75

енергозбереження на транспорті

0,193

0,458

Введення 3 ГВт на АЕС

5599,7

0,333

14882

4072,5

0,14

42785,75

Нетрадиційні джерела

0,403

0,958

Зменшення викидів метану при добуванні вугілля

11708,4

710

Заміщення моторних палив нафтового походження газом

4066,4

1,115

1850

516,0

0,06

Зниження втрат в газовому господарстві

1400

Переробка сміття

8018,2

540

3016,6

-0,9

Встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод

Разом за рахунок заходів

108,8

2832,998

310241,3

101876,6

12,301

До засобів політичного регулювання відносяться заходи щодо державної регламентації питань організації раціонального використання та економії енергоресурсів в усіх галузях народного господарства, включаючи:

Засоби політичного регулювання

нормативний механізм, що встановлює стандарти на паливо- та енергоспоживання, рівні викидів токсичних та парникових газів для різноманітних технологій, машин та устаткування;

правовий механізм, що забезпечує основу енергозберігаючої політики та виконання вимог охорони навколишнього середовища;

науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи (НИПКР) та демонстраційні програми щодо покращання якості інформації та її розповсюдження;

ціновий, податковий, митний та амортизаційний механізми стимулювання впровадження енергоефективних технологій, машин та устаткування;

Реалізація цих напрямів дозволяє забезпечити максимальний ефект з точки зору зниження викидів ПГ за рахунок створення умов для переведення економіки на шлях енергоефективного та екологічно прийнятного розвитку. В умовах ринкової економіки зменшиться частка енергоємних галузей економіки (енергетики, гірничо-металургійного комплексу, тяжкого машинобудування та т. і.) та збільшиться частка наукоємних галузей, сфери послуг, аграрного комплексу.

створення незалежних структур енергетичного та екологічного аудиту підприємств, центрів НДПКР, інформаційних центрів та центрів підготовки кадрів, спеціальних структур енергетичного менеджменту на підприємствах, державної системи сертифікації енергоспоживаючого устаткування та пристроїв і т. ін.;
автоматизоване управління енергоспоживанням;
встановлення засобів контролю витрати енергоресурсів.

Технологічна перебудова економіки та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, насамперед палива та енергії, в народному господарстві України передбачається за рахунок:

Технологічні заходи

зниження матеріалоємності кінцевої продукції та, як наслідок, її енергоємності в результаті впровадження передових технічних рішень та використання високоякісних перспективних матеріалів, питома витрата яких на одиницю готової продукції значно нижче існуючого рівня.

впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в усіх сферах діяльності;

Заходи міжгалузевого енергозбереження:впровадження сучасних джерел та систем освітлення, засобів силової електроніки, сучасних технологій спалювання низькосортного палива, вдосконалення систем теплопостачання, збільшення ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів. Потенціал енергозбереження в результаті виконання цих заходів складе 800 ПДж при укладанні $ 2000 млн.

В рамках цього напрямку найбільш значними є такі енергозберігаючі заходи.

Паливно-енергетичний комплекс:оптимізація структури генеруючих потужностей енергосистеми, електричних мереж та вдосконалення електротехнічного устаткування, підвищення ККД газоперекачуючих агрегатів, впровадження прогресивних технологій добування вугілля. Економія палива оцінюється в 450-500 ПДж при потребі в інвестиціях близько $ 5-6 млрд.

Заходи галузевого енергозбереження.До найбільш ефективних заходів відносяться такі:

Машинобудівний комплекс:використання економічних технологій металообробки, застосування високоякісної сировини та матеріалів, застосування водомазутних емульсій для вогнетермічних агрегатів, що працюють на мазуті. Передбачуване зниження енергоспоживання - 75-90 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $800-900 млн.

Гірничо-металургійний комплекс:удосконалення технологічних процесів доменного, мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного та феросплавного виробництв, удосконалення структури виробництва, зниження випуску найбільш енергоємної продукції. Передбачувана економія палива складе 240-280 ПДж при потребі в інвестиціях близько $2 млрд.

Промисловість будівельних матеріалів:вдосконалення технологічних процесів виробництва цементу, скла, цегли, стінових матеріалів. Потенціал енергозбереження складає 75-95 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $320-350 млн.

Хімічна промисловість:удосконалення технології виробництва аміаку та кальцинованої соди, технології виробництва фосфорних добрив. Передбачуване зниження енергоспоживання складе 105-120 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $825-925 млн.

Будівництво:удосконалення технологічних процесів, наприклад використання індукційного електронагріву при виготовленні асфальтобетонної суміші, використання замість вогневого способу коаксіального трубчатого електронагрівача для відтаювання мерзлого грунту та інші; збільшення ступеню газифікації будівельних виробництв; скорочення обсягів земляних робіт; удосконалення технології виробництва залізобетонних та інших будівельних конструкцій повинно забезпечити зниження енергоспоживання на 10-15 ПДж при інвестиціях $60-70 млн.

Харчова промисловість:вдосконалення технологічних процесів виробництва цукру, спирту, рослинного масла та інших продуктів, використання ультразвукових змішувачів палива, впровадження прогресивних технологій виробництва тепла дозволить досягти рівнів енергозбереження в обсязі 170-190 ПДж. При цьому потрібно $600-650 млн інвестицій.

Комунально-побутовий сектор:перехід на споживання низько-вуглецевомістких енергоресурсів, встановлення опалювальних котлів з регульованим діапазоном теплових навантажень, покращання теплоізоляції будівель, впровадження енергоефективних побутових пристроїв та ін. забезпечать енергозбереження в обсязі 300-350 ПДж при інвестиціях $750-850 млн.

Сільське господарство:зменшення частки енергоємних культур, скорочення рівня розораності сільськогосподарських угідь, вдосконалення технології сушіння та зберігання продукції, впровадження біогазового устаткування, переробка відходів тваринництва в кормову муку і т. ін. Реалізація цих напрямів повинна забезпечити енергозбереження в обсязі 140-160 ПДж при інвестиціях $1-1,3 млрд.

Зміна структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ):збільшення частки ядерного палива, поновлюваних, вторинних та нетрадиційних енергетичних ресурсів, введенення в ПЕБ України вуглеводневих палив, заміщення вугілля та моторних палив природним газом, використання метану вугільних родовищ та біогазу забезпечить зниження викидів ПГ при зберіганні загального рівня енергоспоживання.

Транспорт:удосконалення структури транспортного парку та оптимізація його використання, покращання технічних характеристик двигунів транспортних засобів, покращання якості доріг, застосування сучасних матеріалів для зниження ваги рухомого складу на залізничному транспорті, покращання транспортного потоку. Передбачувана економія складе 250-300 ПДж при потребі в інвестиціях $2,5-3 млрд.

Вдосконалення промислових процесівв різних секторах економіки, вдосконалення доменного, мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного та феросплавного виробництв, вдосконалення технологічних процесів виробництва залізобетонних конструкцій, цементу, скла, цегли та ін. Необхідно інвестування в обсязі $ 190-210 млн.

Зниження втратна всіх стадіях виробництва, транспортування та розподілу ПЕР. Найбільш важливим, з точки зору викидів ПГ, є зниження викидів метану в газовому господарстві України, яке може бути забезпечено за рахунок покращання експлуатації газових мереж, якості арматури та газопроводів, сучасних засобів діагностики стану газових систем. Зниження обсягів викидів метану може скласти 2-2,2 млрд м3та потребує інвестицій в обсязі $ 4-6 млн.

Реалізація комплексу перерахованих вище заходів дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів на рівні 1000-1100 ПДж в 2000 році; до 2005 року - 1950-2100 ПДж; до 2010 року - 3100-3200 ПДж; до 2015 року - 4100-4200 ПДж. Для виконання цих заходів потрібно близько $29-32 млрд інвестицій.

Введення нових сміттєпереробних потужностейдозволить скоротити складування твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах, що передбачає щорічну додаткову утилізацію близько 5,8-6,2 млн тонн. Необхідні інвестиції оцінюються в $ 1-1,1 млрд.

Все ці заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять в прийняті органами управління держави програми розвитку економіки України та її галузей.

Для песимістичного та оптимістичного варіантів різниця полягає в основному в обсягах енергозбереження, які при оптимістичному варіанті будуть вищими приблизно на 10-12%, а при песимістичному - нижчими на 25-30%.

Значний інтерес має аналіз ефективності заходів, який був проведений по кількох критеріях, з яких головну роль грав критерій відносної ефективності. Він визначався як відношення необхідних інвестицій до обсягу зниження викидів ПГ прямої дії. Виконане ранжування заходів щодо цього критерію показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з вирішенням задач контролю та автоматизованого управління енергоспоживанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження.

Однак можливість реалізації цих заходів значною мірою буде залежати від наявності інвестицій. Якщо до недавнього часу як джерело інвестицій розглядався держбюджет, то сьогодні очевидно, що держава не зможе бути не тільки єдиним, але й просто значним джерелом інвестицій. Тому проблема інвестицій є головною.

Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, як правило, іншими факторами.

Найменш ефективними, з економічної точки зору, заходами щодо зниження викидів ПГ є впровадження нетрадиційних джерел, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод.

Список літератури
Національна енергетична програма України до 2010 року, 199 Програма перебудови економіки України, 1995.
Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року, 1996.
Національна програма розвитку гірничо-металургійного комплексу, 1995.
Державна програма розвитку автомобілебудування України, 1993.
Державна програма виробництва тари та пакувальних матеріалів, 1993.
Програма розвитку алюмінієвого виробництва на 1993 рік та на період до 2000 року, 1993.
Комплексна програма розвитку титанової промисловості України Титан України , 1994.
Комплексна програма розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів та напівфабрикатів Мідь України , 1995.

Реалізація розглянутих вище заходів дасть значний соціальний ефект, насамперед за рахунок створення нових робочих місць в машинобудуванні, де будуть розміщуватися замовлення на енергоефективне устаткування, прибори обліку витрати ПЕР та ін., в сфері управління енергозбереженням, в будівництві. Загальна кількість нових робочих місць за оцінками національних експертів на рівні 2010-2015 років може скласти до 250-300 тис.

УКРАЇНА ЗАПОРІ3ЬКА MICЬKA РАДА.

Не хуже Магнитки.

Энергоэффективный экспериментальный жилой дом в микрорайоне Никулино.

ГУБЕРНАТОР СВЕРДЛОВСКОЙ ОБЛАСТИ.

ОТЧЕТ энергетическое обследован.

Главная > Инвестиции

0.0219