Главная >  Энергосбережение 

 

Зменшення пікового попиту на. Зазвичай, економію води розглядають як альтернативне джерело постачання або засіб реагування на її дефіцит у надзвичайних ситуаціях. Хоча регулювання пікового попиту широко практикується електропостачальними підприємствами, на багатьох підприємствах водопостачання з цим не знайомі. Як правило, вважають за необхідне забезпечити достатню пропускну спроможність системи водопостачання, яка б у будь-який час могла задовольнити попит всіх споживачів. На відміну від електрики, воду можна накопичувати, і задовольняти піковий попит за рахунок збільшення потужності насосів, пропускної спроможності труб, місткості резервуарів. Зменшення напору чи тимчасове припинення водопостачання розглядається як суто технологічна проблема, для розв’язання якої типово застосовують інженерно-технічні рішення.

 

Зниження рівнів пікового попиту на воду може принести суттєві економічні вигоди як комунальним підприємствам, так і споживачам. У минулому десятиріччі спостерігалося стале скорочення пікового споживання води у зоні обслуговування міста Сіетл (США). Як наслідок, було відкладене заплановане будівництво ряду нових водопостачальних і водорозподільчих об’єктів, завдяки чому заощаджено мільйони доларів, які інакше пішли б на обслуговування боргу. Це також допомогло зменшити короткострокові підвищення тарифів.

 

· збільшення ємності резервуарів для накопичення/зберігання води і пропускної спроможності засобів її транспортування;

 

Традиційний підхід до гарантування задоволення пікового попиту на воду полягає у збільшенні ємності резервуарів для її накопичення/зберігання і пропускної спроможності засобів транспортування. Звичайним результатом перевищення попитом можливостей системи у час максимального навантаження є тимчасове зменшення напору. Існує ряд стратегій вирішення цієї проблеми, зокрема, таких:

 

· модифікація зональних регуляторів і регуляторів тиску;

 

· забезпечення більшої пропускної спроможності системи водопостачання;

 

· зменшення попиту з боку споживачів.

 

· інші варіанти, що відносяться до управління водопровідним господарством (рознесення споживання у часі);

 

У комунальному господарстві Сіетлу застосовуються такі варіанти розв’язання проблеми пікового попиту на воду:

 

Підприємства водопостачання можуть самі собі допомогти, уникаючи у години пікового споживання води її використання для власних технологічних потреб, таких як планова промивка труб, чистка резервуарів тощо. Графік різноманітних робіт, пов’язаних з використанням води з пожежних гідрантів, включно з промивкою та випробуваннями, можна скласти так, щоб проводити їх у періоди невеликого навантаження. Іноді, щоб не створювати пікове навантаження у певні дні чи тижні, можна відкласти поливання, прибирання вулиць, чистку каналізаційних колекторів та інше використання води у муніципальній сфері. Дієвим інструментом у скороченні пікового попиту може бути й цінова політика. Наприклад, можна запровадити систему диференційованих тарифів (в залежності від пори року або годин доби) для оптових клієнтів і промислових споживачів. Важливу роль у зменшенні пікового споживання може відіграти більш оперативне виявлення теч і ремонт пошкоджених ділянок, а також своєчасна перевірка і ремонт лічильників великих споживачів.

 

· Застосування колодязів штучного підживлення водоносного горизонту з інтенсивною відкачкою в сезон максимального попиту. До колодязів закачують питну воду з інших джерел у періоди невисокого попиту і викачують її з набагато більш високою за звичайну інтенсивністю у пікові періоди. При застосуванні цього методу об’ємна швидкість викачування не обмежується рівнем довгострокової продуктивності свердловин, що дозволяє використовувати водоносні горизонти як резервуари на час максимального навантаження.

 

· Від споживачів, які спричиняють значні пікові навантаження на регіональну систему водопостачання, вимагають накопичення власних запасів води. Таким чином витрати на задоволення пікового попиту перекладаються на споживача. Методи, які використовуються для досягнення цієї мети, включають запровадження диференційованих тарифів (сезонних чи погодинних), спеціальних тарифів для годин пік і доплат за перевищення певного обсягу споживання. Щодо останнього, наприклад, то з великих споживачів стягується 21 долар і 10 центів за кожну тисячу галонів води при перевищенні середньодобового споживання в 1,3 разу. Це, як правило, змушує таких споживачів створювати власні запаси води або більш рівномірно розподіляти навантаження у часі.

 

· Деякі споживачі можуть погодитися на відключення постачання у пікові дні чи тижні в обмін на знижені тарифи на протязі всього року. Хоча цей метод широко застосовується на підприємствах комунальної електроенергетики, у водопостачанні він поки що не набув поширення. У Сіетлі розглядали можливість його застосування, але не прийняли.

 

· Заохочення використання не питної води з вторинних джерел. У деяких випадках споживачів, які спричиняють пікове навантаження, – гольф-клуби, промислові установки водяного охолодження тощо, – можна заохотити до використання регенерованої води або не питної води з відстійників, колодязів чи інших джерел у періоди максимального попиту.

 

· Обмеження використання води для певних цілей. Для запобігання виникненню дефіциту води часто вдаються до заборони поливання у певні години доби, дні тижня тощо. Цей метод може бути дієвим і для зниження пікових навантажень.

 

· Складення графіку споживання клієнтами, які спричиняють пікові навантаження. Іноді підприємства комунального водопостачання можуть запропонувати тим чи іншим клієнтам утриматися від споживання у дні чи тижні очікуваного різкого зростання попиту.

 

Існують й інші цінові механізми зменшення пікового навантаження на систему водопостачання, які не застосовуються у Сіетлі. Наприклад, часткове покладання на споживачів, які спричиняють пікові навантаження, фінансування розвитку системи. Це включає такі заходи, як нарахування на площу ділянки поливу від однієї точки підводу чи лічильника. Деякі підприємства комунального водопостачання встановлюють більш високі тарифи для територій, розташованих на більшій висоті над рівнем моря, щоб компенсувати збільшення вартості перекачки та збереження води. Часте зняття показань лічильників і виставлення рахунків може зробити процес формування тарифів більш гнучким для розв’язання проблем пікового попиту.

 

Чудовим інструментом регулювання пікового попиту на воду є ціна. У Сіетлі існує “піковий сезонний тариф”: залежно від категорії споживача, протягом чотирьох літніх місяців вода коштує в 1,5 – 2,6 рази дорожче. У періоди нестачі води чи пікового попиту на неї можуть чинні тарифи можуть підвищуватися. Дієвим, хоча й селективним, заходом у періоди нестачі води може бути контроль за раціональним водокористуванням і стягнення штрафів за розкрадання води. Деякі підприємства також “прив’язують” тарифи на водовідведення до обсягів споживання води, що може бути додатковим ціновим стимулом у сезон пікового попиту. Іншим стимулом для споживачів підвищувати ефективність використання води може стати встановлення тарифів в залежності від граничних витрат на воду у періоди пікового попиту. Більш часте зняття показань лічильників і виставлення рахунків допомагають привернути увагу споживачів до важливості скорочення пікового попиту.

 

Джерело: .

 

У періоди літньої нестачі води у Сіетлі переважають заходи, пов’язані з економним використанням води для поливання садів, парків, газонів тощо. Такі заходи включають проведення кампаній у засобах масової інформації (телебачення, радіо, друковані засоби), які мають на меті формування раціонального режиму цього виду водокористування, організацію демонстраційних садово-паркових ділянок, семінарів-практикумів і лекцій, пряму поштову розсилку і вкладки до рахунків, короткі повідомлення на рахунках за воду, включно з надрукованими нарисами на тему споживання, а також правилами зонування та озеленення. Для промислових і комерційних споживачів встановлюються зважені матеріальні стимули, які б забезпечили максимально можливе зниження рівнів використання води у сезон пікового попиту у градирнях, на підприємствах харчової промисловості, при виробництві льоду, зрошенні тощо.

 

 

1 галон США = 3,785 л. (Прим. перекл.)

 



 

Схема организации работ по внедр. Проблемы ценообразования припроведении энергетических обследований. Кто заплатит за экономию. Описание проекта Baltic. Прохоров верит в водородМихаил Прохоров представил свои взгляды на перспективы развития альтернативных источников энергии.

 

Главная >  Энергосбережение 

0.0182