Главная >  Энергосбережение 

 

Жорстка політика енергоефективності – запорука сталого розвитку економіки України. Від політики дешевих енерго- й сировинних ресурсів уже давно відійшли країни ЄС. У Данії, наприклад, ціна природного газу, споживаного в побуті, становить 1115 євро. До високої цінової групи входять Швеція та Ісландія – відповідно 904,8 і 869,4 євро. А загальний середньоєвропейський показник - 498,5 євро.

 

Економічно необґрунтованими виглядають деякі політичні заяви щодо необхідності збереження дешевих цін на енергоносії. Дешева ціна на газ є короткостроковою перевагою, через те, що вже у середньо й довгостроковій перспективі вона робить країну залежною від вибухового підвищення цін, яке є об'єктивним вираженням існуючих тенденцій на світових ринках первинних продуктів.

 

Теперішня ситуація, що склалася у газовій сфері вкотре довела неготовність України до ринкових цін на первинні енергоносії та надмірну енергетичну залежність України від російських постачальників газу. Це й стало своєрідним каталізатором актуалізації проблем ефективного використання енергоресурсів.

 

В Україні ж вартість природного газу для домогосподарств в нинішньому році становить 339 грн за 1 тис.куб.м (близько 45 євро), що в 11 разів нижче за середньоєвропейський показник (!). Стосовно промисловості, то у країнах ЄС середня вартість 1 тис.м3 природного газу становить 316 євро, а для промислових підприємств України – лише близько 150 євро.

 

Тому перед НАЕР, як ніколи, стоїть завдання посиленого контролю за використанням енергетичних ресурсів. Перш за все це стосується надзвичайно великих втрат енергоносіїв в ланцюзі «вироблення-транспортування». В Україні торік було практично втрачено більш ніж 25 мільярдів кВт.г. електроенергії під час транспортування мережами. У першому півріччі поточного року держава уже втратила електричної енергії на суму, що перевищує 4 млрд. грн. Не краща ситуація і з таким стратегічним продуктом як вода. В деяких регіонах до 50% води втрачається через протікання в трубогонах. Особливо складна ситуація з цим у житлово-комунальному господарстві, де втрати тепла, енергії, води в 1,5-2 рази перевищують встановлені норми.

 

Саме про ефективне використання енергетичних ресурсів та збільшення частки нетрадиційних видів енергії в паливно-енергетичному балансі держави нещодавно говорив і Президент України, який зазначив, що низька енергоефективність та висока енергоємність промисловості в результаті - це критичний стан енергетичної безпеки держави та зниження рівня добробуту громадян України.

 

Також Агентство пропонує знизити межу контрольованого річного споживання енергоресурсів для підприємств від 10 тис. т.у.п. до 3 тис. т.у.п. Адже на сьогодні річне споживання в 10 тис. т.у.п. мають тільки 600 підприємств, тобто достатній рівень контролю за обґрунтованістю питомих витрат забезпечується лише для незначної кількості підприємств.

 

З 1 січня 2008 року, запроваджується більш жорстка відповідальність за марнотратне використання енергетичних ресурсів, яка передбачає сплату штрафних санкцій у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. Крім того, посилюється адміністративна відповідальність керівників підприємств за відсутність затверджених норм питомих витрат. ( Норми питомих витрат палива та енергії - регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги).

 

Та все ж головною проблемою сьогодення залишається висока енергоємність ВВП, застарілий технічний фонд, низька активність впровадження енергоефективних технологій та надзвичайно мала частка використання альтернативних видів палива в паливно-енергетичному балансі держави.

 

Щодо стабілізації ситуації з втратами на об’єктах теплоенергетики, то тут доцільним буде обов’язковість проведення енергетичного аудиту, оскільки рівень витрат енергоресурсів в цій сфері впливає на тарифоутворення, а отже безпосередньо на населення країни.

 

Щодо технічного переоснащення: найбільш проблемною у нас є соціальна та комунальна сфера. Переважна більшість об’єктів цих сфер використовує водогрійні та парові котли, 60% з яких фізично та морально застарілі. Як паливо вони споживають природний газ, вугілля й мазут.

 

Хоча певні позитивні напрацювання в цьому клубні проблем уже є. Так з 1 січня 2008 року вступає в силу новий Закон України щодо стимулювання заходів з енергозбереження який передбачає ряд заходів заохочення, а саме державну фінансову підтримку, митні та податкові пільги.

 

Головним досягненням у розвитку нетрадиційних видів енергії є створення державного концерну «Синтез-газ України» робота якого буде спрямована на значне скорочення споживання природного газу. Згідно розрахунків фахівців НАЕР уже в наступному 2008 році виробництво синтетичного газу може сягнути 1 млрд. м А в найближчі 15-20 років можливо досягти виробництва 40 млрд. м3 синтез-газу щорічно, що є еквівалентом 25 млрд. м3 природного газу.

 

Альтернативу цьому пропонується впровадження когенераційних схем, які будуть виробляти енергію і тепло, а головне працювати за рахунок використання місцевих видів палива. Сьогодні мова може йти про так зване об’єднання міні-ТЕЦ та установок газифікації у спільний енергетично-переробний комплекс, який буде використовувати як паливо біомасу.

 

Найближчі сусіди України – Білорусія, Молдова і, навіть, Росія уже рішуче взялись за впровадження біоенергетичних технологій. У Білорусії 12% загального обсягу енергії виробляється з біомаси. У Молдові розроблено державну програму з впровадження котлів для спалювання соломи.

 

Розвиток даного напрямку це перспективний шлях, яким ідуть усі європейські країни. Більш того, у відповідності до Програми розвитку відновлювальних джерел енергії в країнах ЄС частка біомаси складатиме уже в 2020 році 235 млн тон нафтового еквіваленту, а у 2050 році частка використання нетрадиційних видів енергії в паливно-енергетичних балансах держав має досягнути 50%.

 

 

Україна ж має більш унікальні технології та потужний ресурсний потенціал. Щоправда маємо дві проблеми – відсутність грошей для реалізації вищезазначеного і нерозуміння того, що всі ці технології це не просто наше майбутнє, а майбутнє наших дітей.

 

 

Россия и ОПЕК. Национальная инвентаризация выбр. Коммерческий учет газа – высокая. Ввод в эксплуатацию Северо-Запад. Энергосбережение и перспективные.

 

Главная >  Энергосбережение 

0.013