Главная >  Потенциал энергии 

 

ВСТУП. Настав час рішуче змінити ситуацію в ПЕК. Наша країна досить багата на природні ресурси, має потужний науково-технічний потенціал, великий людський інтелект. За допомогою далекоглядної, гнучкої енергетичної політики та стратегії можна в майбутньому побудувати енергетику, яка відповідатиме світовим стандартам.

 

Проголошення суверенітету України супроводжувалося зміною усталених політичних та економічних зв’язків. Складна зміна суспільно-політичного та економічного устрою країни, не завжди достатній рівень управління та господарювання призвели до глибокого спаду економіки, в тому числі енергетики. До того ж, паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), який одержала Україна у спадщину, сформувався як складова частина ПЕК СРСР і тому не відповідав вимогам до енергокомплексу незалежної держави. Внаслідок цього в Україні було суттєво порушено дві основні вимоги, яким повинна відповідати енергетика: надійне, стабільне енергозабезпечення та ефективне використання енергоресурсів. Енергетику охопила системна криза, яка затягнулась на довгі роки. Ця криза підірвала економіку країни, її національну безпеку, життєвий рівень громадян України.

 

Для вирішення цих складних завдань потрібна науково обґрунтована і сприйнята суспільством довгострокова енергетична політика, а також Енергетична стратегія країни як державний документ, що відображає цю політику, визначає конкретні цілі та завдання, передбачає формування середовища та умов, які забезпечують їх виконання.

 

Необхідно знайти шляхи розв’язання низки проблем в енергетиці, зокрема, раціонального забезпечення країни паливно-енергетичними ресурсами, стабільного енергозабезпечення всіх сторін життєдіяльності суспільства, суттєвого підвищення рівня енергоефективності, зменшення впливу енергетики на довкілля. Все це забезпечуватиме високі життєві стандарти громадян України.

 

Рішучим кроком до розробки чіткої довгострокової енергетичної політики України та стратегії розвитку енергетики стало Розпорядження Президента України «Про розроблення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу» від 27 лютого 2001 року №42/2001-рп.

 

Формуванню основ енергетичної політики України певним чином сприяло прийняття 1994 року Національної енергетичної програми (НЕП) України. На жаль, економіка країни розвивалася не за сценарієм, закладеним у НЕП, що стало основною причиною її невиконання. Нині разом з Енергетичною стратегією України необхідно створювати по суті нову НЕП, що і передбачено рішенням Верховної Ради України, прийнятим у квітні 2001 року. Формуванню енергетичної політики України сприяли також прийняті на державному рівні заходи з вирішення надзвичайно гострої для країни проблеми підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів – проблеми енергозбереження. Ще 1994 року було прийнято Закон України “Про енергозбереження”, а в 1997 році постановою Кабінету Міністрів України було схвалено Комплексну державну програму енергозбереження (КДПЕ). Завдяки дещо меншій залежності від стану економіки країни та більш прискіпливій розробці вона виконується досить успішно. До того ж, у 2000 році в цю програму було внесено суттєві корективи, які дозволили забезпечити її подальше успішне виконання. Крім згаданих було вжито також інших заходів із формування вітчизняної енергетичної політики. Слід відзначити, зокрема, щорічні Послання Президента України до Верховної Ради України, в яких енергетична політика посідає чільне місце, рішення Верховної Ради України з питань енергетики.

 

Рішення про розроблення першої Енергетичної стратегії України прийнято за сприятливих соціально-економічних умов. Стан вітчизняної економіки свідчить про закінчення соціально-економічної та фінансової кризи, стабілізацію та перехід на шлях зростання і розвитку. З огляду на системоутворюючу роль енергетики в економіці країни Енергетична стратегія має стати визначальним кроком у розробці та реалізації довгострокової широкомасштабної політики соціально-економічного розвитку України.

 

Необхідність розробки Енергетичної стратегії України зумовлено надзвичайно великим значенням, яке має енергетика в сучасних умовах. Вона забезпечує життєдіяльність усіх галузей національного господарства. Від енергетичної складової значною мірою залежить рівень матеріального добробуту, взаємовідносини людини і природи. Енергоозброєність та енергоефективність економіки в сучасному світі є важливими показниками рівня розвитку держави, стану її національної безпеки.

 

Енергетична стратегія України визначає роль і місце енергетики в житті країни та, відповідно, вимоги держави і суспільства до енергетичного сектору.

 

Енергетична стратегія України – це система науково обґрунтованих тверджень про пріоритети довгострокової енергетичної політики держави і механізми їх реалізації. Вона конкретизує основні напрями, цілі та завдання енергетичної політики України до 2030 року з урахуванням тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного розвитку країни, передбачає створення середовища та умов для їх досягнення.

 

Відповідно до цього пріоритетними проблемами за Енергетичною стратегією є:

 

Метою і найвищим пріоритетом Енергетичної стратегії України на період до 2030 року є забезпечення максимально ефективного розвитку енергетики для підвищення якості життя населення країни до рівня кращих світових стандартів. У зв’язку з цим мета Енергетичної стратегії полягає у визначення шляхів і створення умов для безпечного, надійного, ефективного та сталого функціонування енергетичного сектору.

 

- підвищення енергоефективності;

 

- надійне енергозабезпечення;

 

- структурна перебудова всього енергетичного комплексу;

 

- модернізація та реконструкція енергетичної інфраструктури;

 

- реформування енергетичної сфери відповідно до умов ринкової економіки;

 

- запровадження джерел енергії та технологій, що зменшують вплив на навколишнє середовище;

 

- підвищення енергетичної безпеки держави;

 

- диверсифікація джерел паливно-енергетичних ресурсів;

 

Означені цілі та пріоритети Енергетичної стратегії України визначають, по суті, перехід вітчизняної енергетики до прийнятої в світі якісно нової моделі розвитку – сталого розвитку і враховують інші сучасні тенденції розбудови енергетики, насамперед глобалізацію енергетичних процесів.

 

- розвиток міжнародної співпраці в енергетичній сфері.

 

Енергетична стратегія дає змогу: органам державної влади – робити оцінки і приймати обґрунтовані рішення в галузі енергетики та всієї економіки з урахуванням конкретних соціально-економічних умов та вимог суспільства до енергетичної сфери; господарчим структурам – формувати перспективу свого розвитку з огляду на енергетичну політику держави та “правила гри” на енергетичному ринку; громадськості – формувати розуміння ролі, перспектив енергетики, брати участь в їх обговоренні, демократизації та гуманізації енергетики, гармонізації системи “енергетика – економіка – природа – суспільство – людина”.

 

Реалізація поставлених цілей та вирішення необхідних завдань виконуватиметься поступово згідно з визначеними Стратегією етапами, які відрізняються за політичними, соціально-економічними, фінансовими та науково-технічними умовами і здебільшого співпадають з етапами соціально-економічного розвитку України.

 

Основним механізмом досягнення цілей і завдань Енергетичної стратегії України стане система нормативно-правових актів, якими керуватимуться відповідні органи влади та суб’єкти підприємництва.

 

Головним засобом досягнення цілей та виконання завдань Енергетичної стратегії України є формування необхідного економічного та соціального середовища, сприятливої громадської думки. Державне регулювання розвитку енергетики реалізовуватиметься через спільну цінову, податкову, митну, антимонопольну політику та регулювання природних монополій, шляхом раціональних організаційних перетворень в енергетиці, вдосконалення законодавства та нормативно-правової бази функціонування енергетичного сектору.

 



 

Новая страница 1. Джеймс Вулси о завершении нефтян. С 1 июля дорожает газ. 2. Украинскую ГТС не спасти.

 

Главная >  Потенциал энергии 

0.0117