Главная >  Потенциал энергии 

 

Пріоритетні напрями та обсяги ен. Директор департаменту стратегічного розвитку

 

Олександр Шаповалов

 

Енергозбереження

 

та інвестиційної політики Мінпаливенерго

 

Основними енергозберігаючими ресурсами у галузях паливно-енергетичного комплексу є:

 

З огляду на європейський вибір України подальший розвиток ПЕК здійснюється з урахуванням ощадливого використання енергоресурсів у всіх сферах економіки. Економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45% від обсягів сучасного споживання паливно-енергетичних ресурсів. Реалізацію зазначеного потенціалу енергозбереження слід розглядати як використання додаткового енергетичного ресурсу держави.

 

· впровадження парогазових циклів комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;

 

В електроенергетиці:

 

· реконструкція діючого обладнання ТЕС з метою збільшення їх потужності, скорочення питомих витрат палива та витрат електроенергії на власні потреби;

 

· розробка та освоєння прогресивних технологій і обладнання для ТЕС, працюючих на кам'яному та бурому вугіллі;

 

· подальше збільшення виробництва електроенергії малими ГЕ

 

· впровадження заходів щодо зниження втрат енергії при її транспортуванні з доведенням цього показника до середньоєвропейського рівня;

 

У вугільній промисловості:

 

Гідроенергетичний потенціал малих річок сьогодні оцінюється в 3,7 млрд.кВтг щорічно.

 

· освоєння і використання технологій газифікації вугілля та переробки низькосортних твердих палив;

 

· розширення обсягів виробництва сортового вугілля та покращення його якісних характеристик, у тому числі вугільних брикетів для комунально-побутових потреб;

 

У нафтовій та нафтопереробній промисловості:

 

· використання шахтного метану як енергетичного ресурсу.

 

· поглиблення переробки нафти з використанням великомасштабних комбінованих систем;

 

· підвищення нафтовіддачі пластів та інтенсифікація видобутку з малодебітних нафтових свердловин;

 

· використання нафтошламів, які утворюються при транспортуванні та зберіганні нафти, як палива, сировини для НПЗ та як будівельного матеріалу.

 

· скорочення втрат нафти при зберіганні за рахунок використання установок з уловлювання парів легких фракцій нафти;

 

· розробка та впровадження нових екологічно досконалих технологій і технічних засобів переробки природного газу, виробництва сірки, гелію, етану та інших видів вуглеводневої сировини;

 

У газовій промисловості:

 

· створення системи електро– та теплогенеруючих станцій, що працюють за рахунок використання вторинного енергетичного ресурсу НАК”Нафтогаз України” – теплової енергії вихлопних газів газоперекачувальних агрегатів, надлишкового тиску газу на газорозподільних станціях, некондиційного газу нафтогазовидобувних родовищ тощо;

 

· використання стисненого природного та скраплених нафтових газів (пропану і бутану) як моторного палива для автомобільного транспорту;

 

· провадження в газотранспортній системі України комп’ютерної системи оптимізації роботи компресорних станцій з метою мінімізації витрат природного газу та електроенергії на роботу газоперекачувальних агрегатів;

 

· проведення докорінної модернізації парку газоперекачуючих агрегатів шляхом встановлення нових агрегатів вітчизняного та зарубіжного виробництва з метою досягнення середнього ККД газотурбінних двигунів 32-34%. У першу чергу модернізація має проводитися на стратегічно важливих магістральних газопроводах – УПУ, “Прогрес”, “Союз”, ЄККР;

 

На сьогодні в Україні розроблено комплекс науково-технічних рішень щодо скорочення технологічних витрат природного газу в 2,5 – 3 рази.

 

· скорочення технологічних втрат природного газу за рахунок використання енергоефективного обладнання та технологій, що пов’язано з переозброєнням компресорних станцій магістральних газопроводів із застосуванням парогазових установок (ПГУ).

 

Одним із найбільш ефективних і досить масштабних напрямів енергозаощадження, що може суттєво впливати на рівні енергоспоживання, є міжгалузеве енергозбереження за рахунок технологічного чинника з таких основних напрямів:

 

Визначення галузевого і міжгалузевого потенціалів технологічного енергозбереження та необхідних фінансових витрат на їх реалізацію.

 

· впровадження нового енергоекономічного обладнання;

 

· впровадження нових енергозберігаючих технологій;

 

· удосконалення енерговикористовуючого обладнання;

 

· удосконалення існуючих технологій;

 

· заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв;

 

· підвищення якості продукції, вдосконалення сировини та матеріалів;

 

· скорочення втрат енергоресурсів; органiзацiйно-технiчнi заходи.

 

· зменшення втрат сировини та матеріалів;

 

Економічно доцільний рівень технологічного енергозбереження в галузях економіки України
за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.)

 

У результаті визначено потенціал галузевого економічно доцільного технологічного енергозбереження в 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм.

 

2010

 

Галузь

 

2020

 

2015

 

1

 

2030

 

3

 

2

 

5

 

4

 

Промисловість – всього

 

Паливо, млн.т у.п.

 

28,85

 

18,85

 

95,18

 

48,55

 

Електроенергетика

 

у тому числі:

 

7,31

 

4,90

 

24,75

 

11,99

 

2,89

 

Паливна

 

8,54

 

4,75

 

Чорна металургія

 

15,71

 

10,96

 

7,35

 

33,60

 

17,96

 

0,21

 

Кольорова металургія

 

0,83

 

0,41

 

Хімічна та нафтохімічна

 

1,62

 

2,83

 

1,90

 

9,04

 

4,61

 

0,36

 

Машинобудування і металообробка

 

1,07

 

0,59

 

Будматеріалів

 

2,57

 

0,62

 

0,38

 

2,85

 

1,12

 

0,04

 

Легка

 

0,14

 

0,07

 

Харчова

 

0,38

 

0,88

 

0,58

 

3,33

 

1,46

 

0,24

 

Інші галузі промисловості

 

0,83

 

0,43

 

Сільське господарство

 

1,33

 

9,59

 

5,51

 

24,04

 

14,04

 

0,31

 

Будівництво

 

0,79

 

0,54

 

1

 

1,36

 

3

 

2

 

5

 

4

 

5,29

 

Транспорт

 

13,46

 

9,21

 

Житлово-комунальне господарство

 

23,06

 

8,07

 

4,64

 

20,23

 

11,81

 

34,6

 

Разом

 

88,65

 

56,26

 

Електроенергія, млрд.кВтг

 

163,87

 

49,84

 

Промисловість - всього

 

105,77

 

73,14

 

у тому числі:

 

195,85

 

7,49

 

Електроенергетика

 

13,66

 

10,97

 

Паливна

 

24,53

 

8,85

 

6,58

 

22,95

 

14,90

 

16,99

 

Чорна металургія

 

33,96

 

24,94

 

Кольорова металургія

 

62,61

 

4,05

 

2,79

 

12,16

 

5,82

 

3,79

 

Хімічна та нафтохімічна

 

8,14

 

5,69

 

Машинобудування і металообробка

 

15,08

 

5,05

 

3,44

 

17,77

 

7,30

 

1,24

 

Будматеріалів

 

4,23

 

2,12

 

Легка

 

8,56

 

0,99

 

0,45

 

3,87

 

2,00

 

1,99

 

Харчова

 

4,97

 

3,07

 

Інші галузі промисловості

 

8,86

 

7,41

 

5,08

 

19,46

 

10,79

 

1,20

 

Сільське господарство

 

2,53

 

1,76

 

Будівництво

 

4,68

 

0,24

 

0,16

 

0,65

 

0,35

 

1,13

 

Транспорт

 

2,42

 

1,66

 

Житлово-комунальне господарство

 

4,48

 

19,38

 

13,21

 

53,06

 

28,65

 

65,54

 

Разом

 

139,72

 

96,18

 

Теплоенергія, млн. Гкал

 

258,72

 

28,92

 

Промисловість - всього

 

128,82

 

93,19

 

у тому числі:

 

243,82

 

0,29

 

Електроенергетика

 

1,42

 

1,02

 

Паливна

 

2,44

 

11,65

 

3,82

 

25,35

 

14,04

 

7,52

 

Чорна металургія

 

31,18

 

22,93

 

Кольорова металургія

 

53,89

 

5,68

 

1,59

 

17,06

 

8,50

 

5,84

 

Хімічна та нафтохімічна

 

24,48

 

18,26

 

Машинобудування і металообробка

 

46,82

 

7,74

 

2,34

 

20,97

 

11,08

 

0,61

 

Будматеріалів

 

3,22

 

2,15

 

Легка

 

6,82

 

1,77

 

0,46

 

5,85

 

2,83

 

5,18

 

Харчова

 

25,89

 

17,71

 

Інші налузі промисловості

 

52,67

 

4,28

 

1,27

 

11,95

 

6,18

 

Будівництво

 

Сільське господарство

 

0,28

 

0,19

 

0,70

 

0,36

 

0,28

 

Транспорт

 

0,72

 

0,42

 

Житлово-комунальне господарство

 

1,27

 

38,27

 

24,34

 

110,86

 

57,86

 

53,73

 

Разом

 

187,76

 

132,16

 

Економічно доцільне галузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п.

 

356,65

 

66,9

 

Разом *

 

168,3

 

112,1

 

Капітальні вкладення, млрд. грн.

 

311,4

 

32,56

 

Разом

 

80,93

 

54,57

 

* При визначенні загального обсягу енергозбереження економія електричної та теплової енергії перерахована в умовне палива за питомими витратами палива на виробництво 1 кВтг та 1 Гкал:

 

146,67

 

2015

 

2010

 

2030

 

2020

 

355

 

г у.п./кВтг

 

345

 

350

 

кг у.п./Гкал

 

340

 

167,8

 

168,2

 

167

 

167,5

 

Результатом дії технологічного чинника енергозбереження є як галузева, так і міжгалузева економія енергоресурсів.

 

За рахунок галузевого технологічного енергозбереження у 2030 р. відносно 2000 р. за базовим сценарієм можна забезпечити економію 163,87 млн. т у.п. паливних ресурсів, 258,72 млрд.кВтг електричної енергії, 356,65 млн. Гкал теплової енергії, або в цілому 311,4 млн. т у.п.

 

До основних міжгалузевих заходів слід віднести:

 

Міжгалузеве технологічне енергозбереження має досить значний потеціал, проте його відмінністю від галузевого потенціалу енергозбереження є більш вища економічність – у 3 – 4 рази (на одиницю заощадженого енергоресурсу).

 

· використання вторинних енергетичних ресурсів;

 

· використання сучасних ефективних систем обліку та контролю за витратами енергоресурсів;

 

· використання економічних систем і приладів електроосвітлення;

 

· впровадження автоматизованих систем керування енергоспоживанням;

 

· вдосконалення систем теплопостачання;

 

· впровадження сучасних систем і засобів силової електроніки;

 

· вдосконалення структури парку електроприладів у галузях тощо.

 

· використання сучасних технологій спалювання низькоякісного твердого палива;

 

Обсяги міжгалузевого технологічного енергозбереження до 2030 р. за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.).

 

За базовим сценарієм потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження до 2030 р. відносно 2000 р. оцінюється у розмірі 30,8 млн.т у.п., у тому числі заощадження палива визначено в обсягах 7,38 млн.т у.п., електричної енергії – 51,07 млрд.кВтг, теплової енергії – 36,4 млн. Гкал.

 

2010

 

Енергоресурс

 

2020

 

2015

 

1

 

2030

 

3

 

2

 

5

 

4

 

Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів

 

Економія паливно-енергетичних ресурсів

 

482,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

594,0

 

549,0

 

Теплова енергія, млн. Гкал

 

712,0

 

3,7

 

3,3

 

4,7

 

4,0

 

1240,0

 

Паливо, тис. т у.п.

 

1441,0

 

1359,0

 

Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням

 

1687,0

 

840,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

1053,0

 

992,0

 

Теплова енергія, млн. Гкал

 

1263,0

 

1,0

 

0,9

 

1,2

 

1,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання

 

6531,0

 

5443,0

 

8319,0

 

6933,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

Впровадження засобів силової електроніки

 

27156,0

 

22644,0

 

34885,0

 

28738,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях

 

4635,0

 

3955,0

 

5887,0

 

4906,0

 

Паливо, тис. т у.п.

 

Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля

 

1001,0

 

890,0

 

1208,0

 

1032,0

 

Теплова енергія, млн. Гкал

 

Вдосконалення систем теплопостачання

 

24,6

 

22,1

 

30,5

 

25,7

 

Паливо, тис. т у.п.

 

8.Підвищення рівня використан­ня вторинних енергоресурсів

 

3672,0

 

3300,0

 

4494,0

 

3808,0

 

1

 

Разом

 

3

 

2

 

5

 

4

 

21,7

 

Економічно доцільне міжгалузеве технологічне енергозбереження, млн.т у.п. – всього

 

26,0

 

24,9

 

у тому числі:

 

30,8

 

33364,0

 

Електроенергія, млн. кВтг

 

42224,0

 

39863,0

 

Теплова енергія, млн. Гкал

 

51066,0

 

29,3

 

26,3

 

36,4

 

30,7

 

5430,0

 

Паливо, тис. т у.п.

 

6281,0

 

6032,0

 

Капітальні вкладення, млн. грн.

 

7389,0

 

Електроенергія

 

Використання сучасних засобів обліку та контролю за витратами енергоресурсів

 

15,8

 

13,9

 

20,7

 

17,6

 

46,7

 

Теплова енергія

 

56,7

 

51,5

 

Паливо

 

67,4

 

18,7

 

17,4

 

23,9

 

20,2

 

Електроенергія

 

Розроблення та впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням

 

14,6

 

12,9

 

19,5

 

16,2

 

32,8

 

Теплова енергія

 

42,9

 

35,9

 

Використання економічних систем і приладів електроосвітлювання

 

46,6

 

19,5

 

Електроенергія

 

25,3

 

21,6

 

Впровадження засобів силової електроніки

 

29,2

 

130,9

 

Електроенергія

 

172,9

 

149,7

 

Удосконалення структури парку електродвигунів в галузях

 

195,3

 

25,7

 

Електроенергія

 

35,2

 

28,7

 

Використання сучасних технологій спалювання низькоякісного вугілля

 

38,5

 

769,3

 

Паливо

 

898,8

 

832,5

 

Вдосконалення систем теплопостачання

 

1065,3

 

1520,4

 

Теплова енергія

 

1809,3

 

1669,3

 

Підвищення рівня використан­ня вторинних енергоресурсів

 

2168,4

 

358,2

 

Паливо

 

409,8

 

390,4

 

Разом

 

482,9

 

2947,7

 

Всього

 

3504,9

 

3228,7

 

в тому числі:

 

4157,7

 

202,9

 

Електроенергія

 

267,2

 

230,4

 

Теплова енергія

 

303,2

 

1756,7

 

1599,9

 

2282,4

 

1908,9

 

1144,9

 

Паливо

 

1328,8

 

1241,6

 

У 2030 р. відносно 2000 р. економія паливних ресурсів оцінюється в обсязі 171,26 млн.т у.п., електричної енергії – 309,79 млрд.кВтг, теплової енергії – 393,05 млн. Гкал, що в цілому складає 342,2 млн.т у.п.

 

1572,1

 

Складові енергозбереження

 

Оцінка технологічного енергозбереження на період до 2030 року за базовим сценарієм (відносно рівня 2000 р.)

 

2015

 

2010

 

2030

 

2020

 

2

 

1

 

4

 

3

 

Паливо, млн.т у.п.

 

5

 

34,6

 

Галузеве енергозбереження

 

88,65

 

56,26

 

Міжгалузеве енергозбереження

 

163,87

 

6,03

 

5,43

 

7,39

 

6,28

 

2

 

1

 

4

 

3

 

Разом

 

5

 

62,29

 

40,03

 

171,26

 

94,93

 

Галузеве енергозбереження

 

Електроенергія, млрд.кВтг

 

96,18

 

65,54

 

258,72

 

139,72

 

33,36

 

Міжгалузеве енергозбереження

 

42,22

 

39,86

 

Разом

 

51,07

 

136,04

 

98,9

 

309,79

 

181,94

 

Галузеве енергозбереження

 

Теплоенергія, млн. Гкал

 

132,16

 

53,73

 

356,65

 

187,76

 

26,3

 

Міжгалузеве енергозбереження

 

30,7

 

29,3

 

Разом

 

36,4

 

161,46

 

80,03

 

393,05

 

218,46

 

Галузеве енергозбереження

 

Енергозбереження, млн.т у.п.

 

112,1

 

66,9

 

311,4

 

168,3

 

21,7

 

Міжгалузеве енергозбереження

 

26,0

 

24,9

 

Разом

 

30,8

 

137

 

88,6

 

342,2

 

194,3

 

Галузеве енергозбереження

 

Капітальні вкладення, млрд. грн.

 

54,57

 

32,56

 

146,67

 

80,93

 

2,95

 

Міжгалузеве енергозбереження

 

3,50

 

3,23

 

Разом

 

4,16

 

57,8

 

35,51

 

150,83

 

84,43

 

Слід зазначити, що існуюча КДПЕ потребує переробки і подовження строку її завдань до 2020 р. Діюча програма базувалася за галузевим принципом, і, по суті, її виконання було зведене лише до вищого рівня керівництва галуззю. Вона не стала комплексною, як це передбачалось при її затвердженні, бо керівництво галузей не подавало та не узгоджувало (ініціативно запропоновані розробниками програми) енергозберігаючі заходи по всьому комплексу існуючих та нових напрямків енергозаощадження.

 

Для забезпечення реалізаціїї потенціалу технологічного енергозбереження протягом прогнозного періоду необхідні капітальні вкладення у розмірі 150,8 млрд. грн., у тому числі для реалізації галузевих заходів – 146,7 млрд. грн. та міжгалузевих заходів – 4,2 млрд. грн.

 

Новим у програмі повинно стати органічне поєднання галузевих та регіональних підходів до реалізації енергозберігаючих заходів, зокрема, необхідно, щоб це було відображено в економічному механізмі. Таким чином, управління енергозбереженням буде наближено до конкретних місць реалізації енергозберігаючих заходів.

 

Метою розробки нової КДПЕ до 2020 р. має бути: визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження; оцінка ефективних напрямів та заходів енергозбереження для підвищення рівня енергетичної ефективності; розробка дійового економічного механізму реалізації заходів на основі нормативно-правового забезпечення; визначення ефективної інвестиційної політики на різних рівнях управління економікою; розробка системи наукового та організаційного супроводження програми.

 

Основою державної політики енергозбереження в національній економіці є системний розвиток законодавства. Базовим у цій сфері є Закон України “Про енергозбереження”, який у новій редакції повинен передбачати систему інституційних, регулятивних та заохочувальних заходів щодо режиму ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме:

 

Особливу увагу треба приділити розробці економічного механізму, який повинен сприяти активізації реалізації енергозберігаючих заходів на місцях. Також важливим завданням програми буде створення фінансової системи конкретної підтримки енергозберігаючих заходів.

 

· встановлення адекватної юридичної відповідальності суб’єктів господарювання та посадових осіб за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів (перевищення встановлених показників енергоефективності);

 

· забезпечення встановлення обґрунтованих показників енергоефективності (норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю продукції) через запровадження системи обов’язкової державної експертизи таких показників;

 

· впровадження механізму енергетичного маркування товарів та продукції;

 

· запровадження системи стандартів з енергоефективності;

 

· створення функціонально структурованої системи державного управління та контролю у сфері енергоефективності.

 

· удосконалення системи державної експертизи з енергозбереження;

 

розробити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження з подовження терміну виконання до 2030 року;

 

Практична реалізація державної політики у сфері енергозбереження базується на виконанні завдань Комплексної державної програми енергозбереження до 2010 року. Програма виконується за рахунок власних коштів підприємств та за кошти місцевих бюджетів. Як свідчить досвід, коштів, які виділяються місцевими бюджетами і підприємствами, вкрай недостатньо. Більша частина завдань програми залишилася не виконаною. Слід звернути увагу, що розробка програми здійснена у 1996 році і на даний час морально застаріла. Виправити існуюче становище можливо за наступних умов:

 

- забезпеченні цільового бюджетного фінансування (за певних умов);

 

розробити ефективний механізм фінансування програми, який повинен базуватися на :

 

- використанні коштів місцевих бюджетів;

 

- використанні коштів підприємств;

 

- залучення інвестицій з подальшим відшкодуванням інвестиційних вкладень.

 

- залученні банківських кредитів з відшкодуванням державою відсоткових ставок кредиту;

 

Розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії

 

Запропоновані механізми дозволять, в основному, забезпечити джерелами фінансування енергозберігаючі заходи на перших етапах їх реалізації. У майбутньому, в міру поліпшення інвестиційного клімату в державі, питома вага власних коштів підприємств та банківського капіталу в структурі фінансування буде зростати.

 

Україна має значний потенціал поновлювальних джерел енергії, основними напрямами використання якого є освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих рік України, використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії біомаси, болотного газу, газу каналізаційно–очисних станцій, біогазів та вторинних енергетичних ресурсів.

 

Одним із ефективних шляхів зменшення споживання первинних енергоресурсів є розвиток нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ). Суттєвим резервом є і використання позабалансових енергетичних ресурсів.

 

Відповідно до базового балансу виробництво електроенергії за рахунок нетрадиційних джерел збільшиться з 50 млн. кВтг в 2010 р. до 0,8 млрд.кВтг у 2015 р., 1,5 млрд.кВтг -у 2020 р., 2,0 млрд.кВтг- у 2030 р.

 

На даний час, незважаючи на значний потенціал НВДЕ, їх частка в енергетичному балансі країни не перевищує 0,1%.

 

Для позабалансових джерел енергії головними напрямками їх використання передбачається використання шахтного метану вугільних родовищ та природного газу малих родовищ для виробництва електроенергії і тепла, а також їх використання як моторного палива, виробництво електроенергії на базі використання енергетичного потенціалу надлишкового тиску доменного газу та природного газу, використання штучних горючих газів (доменний, феросплавний, конверторний гази) для виробництва теплової та електричної енергії.

 

Під час реалізації амбітного плану розвитку енергетики прогнозується заміщення традиційних енергоносіїв в обсягах близько 17,2 млн.т у.п. на рівні 2030 року при інвестиціях в обсягах 60,4 млрд. грн.

 

За оптимістичними прогнозами можна очікувати, що частка НВДЕ в загальному паливно-енергетичному балансі країни може зрости до 8 – 10% на рівні 2030 р., а загальні обсяги заміщення традиційних ПЕР за рахунок розвитку НВДЕ можуть досягти у 2030 р. 21,4 – 37,7 млн.т у.п.

 

Використання позабалансових джерел енергії дозволить замістити у паливно-енергетичному балансі 12,2 млн.т у.п. кваліфікованих палив на рівні 2030 року при загальних обсягах необхідних інвестицій 22,3 млрд. грн.

 

Для НВДЕ, впровадження яких є економічно ефективним, а відповідні технології використання в Україні вже освоєно (позабалансові джерела енергії, пряме спалювання відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур, виробництва низькопотенційної теплової енергії установками сонячного гарячого водопостачання тощо), джерела фінансування повинні забезпечуватися власниками відповідних підприємств (реінвестування прибутку підприємств, використання з цією метою їх амортизаційних відрахувань, кредитів тощо).

 

Для забезпечення таких обсягів виробництва енергоресурсів за рахунок нетрадиційних джерел необхідно інвестувати у їх розвиток в період до 2030 р. 82,7 млрд. грн., у тому числі: в період до 2010 р. - 11 млрд. грн., протягом 2011 – 2020 рр. – 31,1 млрд. грн. та 40,6 млрд. грн. - у 2021 – 2030 рр.

 

Для НВДЕ, впровадження яких можливе лише за рахунок наявності державної підтримки на загальнодержавному чи місцевому рівнях (вітроенергетика, очищення відходів тваринництва та птахівництва, каналізаційних стоків з отриманням енергетичного ефекту тощо), передбачається реалізація механізмів надання інвестиційних субсидій на тендерних засадах, що створить відповідну конкуренцію та забезпечить максимальну ефективність використання фінансових ресурсів, виділених для цього, та прозорість процесу надання цих коштів.

 

Для НВДЕ, які потенційно є економічно ефективними, але в країні відсутній достатній для промислового впровадження досвід їх експлуатації (геотермальна енергетика, використання тепла довкілля, технології піролізу відходів деревини та виробництва сільськогосподарських культур тощо), передбачається цільове державне фінансування дослідних установок у межах відповідних Програм підтримки розвитку НВДЕ, використання коштів місцевих бюджетів, грантів міжнародних фондів для реалізації пілотних проектів впровадження відповідних технологій. Після їх освоєння впровадження таких технологій у промислових масштабах передбачається за рахунок інвестиції власників відповідних підприємств.

 

Відсутність тендерних засад при виборі вітроагрегата для тиражування та прозорості процесу використання коштів, які виділяються з Комплексної програми, практично витиснуло вітчизняних розробників з простору розвитку української вітроенергетики. Ліцензійні імпортні вітроагрегати, які тиражуються, стали базовою моделлю вітчизняних вітростанцій. Такий підхід до розвитку вітроенергетики вступає в протиріччя з енергетичною безпекою держави і залишає Україну на узбіччі технічного прогресу.

 

На даний час із зазначеного переліку НВДЕ лише вітроенергетика має державну підтримку. Відповідно до Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій первісне інвестування будівництва ВЕС здійснюється за рахунок цільової надбавки в розмірі 0,75% до діючого тарифу на електричну енергію, що продається виробниками електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії.

 

Висновки

 

Загальний обсяг необхідної державної підтримки розвитку НВДЕ становить 25 – 30% від загальної потреби в інвестиціях з урахуванням зростання конкурентоспроможності технологій використання НВДЕ в країні у перспективі в міру освоєння виробництва та експлуатації відповідних технологій використання НВДЕ та масштабів їх впровадження, зростання екологічних вимог та вартості виробництва ПЕР на базі традиційних джерел енергії.

 

Необхідно створити нову редакцію Комплексної державної програми енергозбереження до 2020 р., у якій доцільно об’єднати галузевий та регіональний підходи, застосувати дійсно комплексні оцінки економічно доцільного потенціалу енергозбереження, розробити систему наукового та організаційного супроводжування програми.

 

Потребує докорінного перегляду політика впливу держави на процес енергозбереження, яка раніше грунтувалась на загальних деклараціях, а не на конкретних діях в напрямку підвищення енергоефективності економіки. Частково це зумовлено відсутністю достатнього нормативно-правового забезпечення енергозбереження, враховуючи, що Закон України “Про енергозбереження” не є законом “прямої дії”.

 

Структурні зрушення в економіці за рахунок підвищення частки наукоємних та малоресурсоємних виробництв дозволяють розглядати структурний чинник зменшення енергоємності ВВП як один із найбільш важливих. Поєднання дій технологічного та структурного чинників енергозбереження дозволить Україні за показниками енергоємності ВВП вийти на рівень промислово розвинутих країн.

 

Актуальним є створення ефективної системи фінансування галузевих та міжгалузевих заходів енергозбереження.

 



 

МИНИСТЕРСТВО ЭНЕРГЕТИКИ. Новая страница 1. Европейская эк ±qческая комиссия ООН. Нефтегаз посоветовал Продану пом. Андрей Илларионов.

 

Главная >  Потенциал энергии 

0.0606