Главная >  Потенциал энергии 

 

Механізми фінансування проектів. Суходоля О.М., к.т.н.

 

Механізми фінансуванняенергозберігаючих проектів у ринковихумовах господарювання

 

На сьогодні питання підвищенняефективності використання енергоресурсівв регіонах України стає одним з пріоритетнихзавдань органів державної влади. Зменшенняобсягів використання енергоресурсіврозглядається як шлях до скорочення фінансовихвитрат на закупівлю енергоресурсів і відповіднозбільшення обсягу доходів місцевихбюджетів. Наприклад, в ряді міст витрати міськогобюджету на підтримання систем централізованоготеплозабезпечення складають 25-40%.

 

Україна знаходиться назаключному етапі перехідного періоду відкомандно-адміністративної до ринковоїмоделі розвитку економіки. Звичайно, змінаекономічних умов господарювання, здійсненняполітичної, адміністративної та судовоїреформи потребує відповідних змін і в механізмахдержавного управління економікою, в томучислі, і в механізмах стимулюванняенергоефективності. При цьому швидка змінаумов господарювання потребує адекватношвидких змін і методів державного управлінняпроцесами формування енергоефективноїекономіки.

 

Сьогодні можна сказати, що розумінняпроблем енергозабезпечення бюджетної тажитлово-комунальної сфери керівниками місцевогорівня дозволяє ідентифікуватиенергозбереження, як джерело реальних “додатковихбюджетних надходжень”, що можуть не тількизабезпечити необхідними енергоресурсамизгадані сфери, але й бути направленими навирішення інших соціально важливих проблемрегіону.

 

Існують і соціальні переваги відреалізації потенціалу енергозбереження напідприємствах, а саме: зростанняконкурентоспроможності продукції, щовиробляється, створення нових робочих місць,скорочення викидів шкідливих речовин внавколишнє середовище.

 

Ще одним фактором, який вартовраховувати, є те, що нарешті в суспільствіформується розуміння необхідностіутворення реальних та надійних механізмівфінансування енергозберігаючих проектів.Сформувалось розуміння необхідностіпереорієнтації бюджетного механізму,перетворення його з видатково-консервуючогов ефективний інструмент соціально-економічноїстратегії розвитку та оновлення національноїекономіки.

 

Інтерес до енергозбереженняактивно почав проявляти і приватний сектор.Третій рік зростання промисловоговиробництва свідчить про появу прошаркуефективних власників підприємств, зацікавлениху підвищенні конкурентоспроможностіпродукції власного виробництва і, відповідно,у зменшенні енергоємності своєї продукції.З’явились виробники енергозберігаючогообладнання та фінансові установи, які зацікавленіу реалізації та примноження своговиробничого та фінансового потенціалу ічерез це готові до використання ринковихмеханізмів надання своїх послуг у сферіенергозбереження.

 

запровадження механізмів самофінансуванняенергозберігаючих заходів;

 

Враховуючи вищесказане,основними механізмами фінансуванняенергозберігаючих проектів доцільними дозапровадження слід вважати:

 

запровадження практикидержавних закупівель енергозберігаючогообладнання та технологій.

 

запровадження пільговогодержавного кредитування енергозберігаючихпроектів;

 

В ході реалізації енергозберігаючихзаходів на основі перфоманс - контрактингубюджетна установа (в особі відповідногоцентрального або місцевого органу влади)заключає контракт з ЕСКО на проведенняенергетичного обстеження і впровадження,на його основі, енергозберігаючого проекту.Згідно контракту, ЕСКО гарантує замовникуобіцяний рівень економії коштів, яка досягаєтьсяв результаті втілення енергозберігаючогопроекту.

 

Фінансування енергозберігаючихпроектів у ринкових умовах господарювання. Самофінансуванняенергозберігаючих проектів на основіперфоманс-контрактингу полягає в утвореннімеханізму інвестування коштів у сферуенергозбереження через енергосервіснікомпанії (ЕСКО) чи інших фінансовихпосередників з поверненням коштів повністючи частково за рахунок отриманої економіїпаливно-енергетичних ресурсів.

 

Для прикладу (реалізаціяенергозберігаючого проекту звикористанням бюджетного фінансування),держава (бюджет) погоджується фінансуватипроекти, що дозволяють повернути 110%затрачених коштів, у вигляді зменшеннявидатків на енергозабезпечення протягомвизначеного періоду часу (протягом року).Таким чином, за рік держава повертає собівкладені у проект кошти та отримуєдодатковий прибуток у 10% шляхом зменшеннявидатків на утримання бюджетних установ. Цевсе - гарантована вигода для держави, щовстановлюється обов’язковою для ЕСКО, якібудуть реалізовувати проект та бажаютьотримати фінансування.

 

Суть механізму перфоманс -контрактингу полягає в утворенні спеціальногопорядку руху коштів, що виділяються збюджету на енергозабезпечення бюджетнихустанов, та фіксуванні видатків удержавному чи місцевому бюджеті (залежно відтого, звідки фінансується бюджетнаустанова) на енергозабезпечення бюджетнихустанов на термін реалізації енергозберігаючогопроекту. У випадку реалізації енергозберігаючогопроекту буде відбуватись зменшенняспоживання енергоресурсів бюджетнимиустановами, що відобразиться у зменшеннівидатків з бюджету на утримання цихзакладів. Отримана економія при створеннівідповідного порядку могла б акумулюватисьна окремому рахунку і потім направлятись наповернення інвестованих в проект коштів.

 

Рис. Механізм самофінансуванняенергозберігаючих проектів у бюджетнійсфері

 

ЕСКО самостійно виявляє можливіпроекти, які дозволяють отримати прибутокзначно більший 10% для забезпечення своєївигоди від проекту. Тобто вся економіяпонад 10% буде іти на покриття витрат таскладатиме прибуток спеціалізованоїорганізації Рис.1.

 

Запровадження механізмів самофінансуванняенергозберігаючих заходів у бюджетнійсфері з використанням коштів державногобюджету або приватних інвестицій таповерненням інвестицій за рахунок отриманоїекономії паливно-енергетичних ресурсівдозволить утворити додаткові джерела фінансовогозабезпечення енергозбереження та зменшитинавантаження на державний бюджет.

 

Отже, визначаючи період реалізаціїпроектів та відсоток додаткової вигоди відпроекту, держава може регулювати активністьреалізації енергозберігаючих проектів убюджетній сфері. З іншої сторони такиймеханізм роботи дозволить активізуватипроцес ринкових перетворень, створитьстимули для роботи та конкуренцію середвиробників енергозберігаючого обладнання,дещо звільнить державні органи виконавчоївлади від господарських проблем [1].

 

Держава, реалізуючи державнуполітику, спрямовану на підвищенняенергоефективності національної економіки,має стимулювати до енергоефективності нетільки державний сектор, а в першу чергуприватний. Саме тому механізм кредитуванняперспективних енергозберігаючих проектіву приватному секторі необхідно розглядатияк інструмент здійснення цілеспрямованоїполітики держави у сфері енергозбереження,направленої на зменшення залежності Українивід імпортованих енергоносіїв та підвищенняконкурентоспроможності національноговиробника.

 

Кредитування енергозберігаючихпроектів. Використання кредитуванняенергозберігаючих проектів, як механізмустимулювання енергозбереження,передбачено у Законі України “Проенергозбереження”. Таким чином, не можнастверджувати, що постановка цього питаннязараз є нововведенням. Новою умовою, що відродилаінтерес до запровадження цього механізму, єпоява підприємств, які зацікавленні урозширенні та оновленні виробництва таспроможні повернути залучені інвестиції.

 

Пільгове кредитуванняенергозберігаючих проектів.

 

Існують кілька можливих до реалізаціїв Україні форм кредитування енергозберігаючихпроектів.

 

Для утворення такого механізму фінансуванняенергозберігаючих проектів доцільновизначити перелік енергозберігаючихпроектів, які можуть кредитуватися з бокудержави, що забезпечить чіткий контроль завикористанням коштів та створить механізмоцінки результативності впровадженняпроектів. Необхідно також визначити умови,за якими у механізмі фінансуванняенергозберігаючих проектів можуть братиучасть банки та підприємства.

 

Для впровадження найбільш доцільноїта ефективної енергозберігаючої техніки ітехнологій, поширення цих технологій на підприємствахнаціональної економіки держава можевикористовувати такий механізм як пільговекредитування енергозберігаючих проектів збоку Національного банку України черезмережу комерційних банків, що, на нашу думку,створить умови, при яких всі учасникиотримають вигоди від впровадженняенергозберігаючого проекту. Держава -зменшить потребу у імпортуванні енергоносіївта підвищить конкурентоспроможність вітчизняноїекономіки, державний бюджет - цільове таефективне використання бюджетних коштів зїх поверненням та прибутком у виглядінадходжень від користування кредитом,комерційні банки - отримають свою частинуприбутку від обслуговування наданогокредиту, підприємство - доступ до кредитів зневисокими ставками для модернізаціївиробництва та зменшення енергоємностіпродукції.

 

Необхідно також розробитипорядок та правила надання кредитів тареалізації енергозберігаючих проектів, асаме:
визначити тип проекту на який направляються кредити (впровадження системи освітлення, утворення та робота ЕСКО, запровадження когенераційних установок, модернізація житлового сектору, використання нетрадиційних видів палива, тощо);
встановити часові межі надання та повернення кредиту;
встановити максимальні обсяги кредитів в залежності від типу проекту на які надаються кредити та визначити кредитні ставки.

 

Для стимулювання підприємств дореалізації найбільш доцільних енергозберігаючихпроектів формуються умови, якізабезпечують: конкурсність та змагальністьбанків та підприємств у отриманні кредитів,визначений рівень економічного ефекту відреалізації проекту та терміну окупності,залучення до проекту частини власнихкоштів підприємств, впровадженняенергозберігаючого обладнання вітчизняноговиробника тощо.

 

Суб’єкт господарювання, якийбажає отримати кредит для інвестування венергозберігаючі проекти, отримуєрекомендацію органу, що здійснює координаціюреалізації державної енергозберігаючоїполітики (Держкоменергозбереження, даліДКЕЗ), відповідно до правил наданнякредитів, ДКЕЗ проводить фінансову та технічнуекспертизу проекту та вирішує, чизапропонований проект попадає в розряденергозберігаючих проектів та чиефективний з точки зору державноїенергозберігаючої політики.

 

Як приклад, процедура наданнякредиту може бути такою [2].

 

Банк проводить фінансовуекспертизу проекту та замовника кредиту танадає кредит установленим порядком.Порядок може передбачати різні форминадання кредиту та процедури поверненнякредиту в залежності від визначеного типупропонованого енергозберігаючого проекту.Банк бере на себе відповідальність заповернення кредиту.

 

При позитивному висновкустосовно надання суб’єкту господарюваннякредиту на енергозберігаючі проекти ДКЕЗнаправляє йому листом встановленої формиповідомлення – рекомендацію про підтримкупропонованого проекту. Одночасно ДКЕЗнаправляє такого ж листа банку, який береучасть у програмі, для фінансуванняенергозберігаючого проекту про підтримкупроекту.

 

Пропонується запровадитичасткову компенсацію ставки за кредитамикомерційних банків на впровадженняенергозберігаючих проектів для суб’єктівгосподарювання незалежно від формивласності [3].

 

Компенсація державою кредитнихставок комерційних банків.

 

Розмір часткової компенсаційноїплати за користування кредитами комерційнихбанків, який відшкодовується за рахуноккоштів державного бюджету, визначається увідсотках у кредитних угодах з суб’єктамигосподарювання, та погоджується з ДКЕЗ.

 

Для прикладу, підприємство дляреалізації визначених державою важливихенергозберігаючих проектів отримує укомерційному банку кредитзагальновстановленим порядком. Держава длястимулювання впровадження саме цихпроектів компенсує підприємствам частинукредитної ставки комерційного банку. Дляцього, за нині діючих умов держава маєпередбачати кошти для забезпеченнячасткової компенсації у бюджеті країни. Відсотоккомпенсації встановлюється в залежності відпріоритетів держави у реалізаціївизначених енергозберігаючих проектів.

 

На сьогоднішньому етапі розвиткуекономіки запровадження державногокредитування енергозберігаючих проектівстворить реальні ринкові сигналивиробникам та споживачам енергозберігаючогообладнання щодо пріоритетності питаньенергозбереження у діяльності держави тадозволить значно посилити зацікавленістьсуб’єктів господарювання у випуску тавпровадженні енергозберігаючих технологій.

 

Для оформлення заявки наотримання компенсації комерційні банки,які видали кредити, подають ДКЕЗ примірникиреєстрів позичальників кредитів за формою,затвердженою ДКЕЗ та погодженою Державнимказначейством. При успішній реалізаціїенергозберігаючого проекту і підтвердженніекспертизою з енергозбереженнязадекларованої економіїДержкоменергозбереження складає зведенийреєстр сум компенсації та на його підставіподає Державному казначейству розподілкоштів відповідно до діючого порядкукасового виконання державного бюджету завидатками на здійснення частковоїкомпенсації ставки за кредитами комерційнихбанків. Державне казначейство спрямовуєзазначені кошти комерційним банкам, щонадали кредити.

 

З іншої сторони, існує досить вітчизнянихвиробників енергозберігаючого обладнання,які не можуть здешевити чи розширити своєвиробництво через невеликі обсягивиробництва. Доцільно визначити перелікенергозберігаючого обладнання, яке повиннозакуповуватись при здійснені головнимирозпорядниками бюджетних коштів закупокдля потреб бюджетних організацій таустанов. Це може бути, наприклад, енергозберігаючілампи, терморегулятори і т.ін.

 

Державні закупівлі енергозберігаючогообладнання та технологій. При всійнапруженості видаткової частинидержавного бюджету бюджетні організації таустанови все ж здійснюють закупівлюобладнання для своїх потреб, здійснюютьремонти будівель, мереж енергозабезпечення.Причому всі ці закупівлі здійснюютьсясамостійно без належної уваги до питаньенергозбереження. За критерій виборуприймаються інші параметри, інколи далеківід параметрів енергоефективності.

 

Таким чином, формування ринковихмеханізмів фінансування енергозберігаючихпроектів безумовно потребує часу, терпіннята праці великої кількості ентузіастівенергоефективності, що працюють як ворганах державної влади, фінансовихустановах, навчальних закладах, так і на підприємствах.Формування таких механізмів фінансуванняпроектів потребує політичної та економічноїстабільності. Проте період стабільногозростання економіки, що розпочався, даєнадію на успіх та підтримку запропонованихмеханізмів стимулювання енергоефективності.

 

Запровадження практикидержавних закупівель енергозберігаючогообладнання та технологій для державнихустанов та підприємств, на нашу думку,створить реальну підтримку виробникаменергозберігаючого обладнання тазабезпечить пріоритетність питаньенергозбереження у діяльності державнихустанов. Демонстрація такої поведінкидержави створить реальне підгрунтя дляформування енергоощадної поведінкигромадян у повсякденному житті.

 

Суходоля О.М., Кулик О. В.Перфоманс-контрактинг як джерело фінансуванняенергозберігаючих заходів у бюджетнійсфері. Енергоінформ №30, серпень 2002р.

 

Список літератури

 

Меркушов В.Т. Енергозбереженнята енергоефективність – основні чинникивпливу на енергетичну безпеку України. Стан,проблеми, перспективи. // Збірник матеріалівнауково-технічної конференції Енергетичнабезпека Європи. Погляд у ХХІ століття Київ.,травень 2001 р.

 

Суходоля О.М. Фінансові механізмиенергозбереження. Енергоінформ №1 січень2001р.

 

 

Форсирование теплопроизводительн. Накопление тепловой энергии. Энергосбережение в ИНТЕРНЕТЕ. Финансирование третьими сторонам. Структурная политика.

 

Главная >  Потенциал энергии 

0.0512