Главная >  Потенциал энергии 

 

Ощадлива енергетика. Енергоносії у світі продовжують зростати в ціні. Залежність нашої країни від імпорту органічного палива нині становить понад 60%. У європейських країнах середній показник імпорту палива — 51%. Виробництво валового внутрішнього продукту досі є надзвичайно енергоємним. На одиницю продукції наша промисловість витрачає удвічі-утричі більше енергії, ніж у країнах ЄС.

 

Роман Підвисоцький

 

Газ із відходів

 

На кожну гривню виробленої продукції в Україні спалюють 0,8 кг умовного палива, еквівалентом якого є вугілля. У європейських країнах споживають 0,3 кг умовного палива на кожні 20 центів виробленої продукції. На загальнодержавному рівні впро­ваджувати у життя енергоощадні технології та альтернативні джерела енергії покликане Національне агентство з ефективного використання енергоресурсів (НАЕР). Під час першого засідання колегії агентства його голова Євген Сухін зазначив, що нині треба створити систему економічних важелів для збільшення частки нетрадиційних видів палива у балансі попиту на енергоносії. Акцент НАЕР робить на стратегії заміщення імпортного природного газу, ціна на який невпинно зростає. В Україні є перспективні напрацювання у цій сфері.

 

Водночас синтез-газ має меншу, порівняно з природним, теплотворність. Кожен кубометр природного газу під час спалювання виділяє вісім тисяч кілокалорій, а синтез-газ — лише чотири-п'ять.

 

Конструкторське бюро Євгена Сухіна розробило промисловий газогенератор РГВ-2000М, який виробляє синтез-газ із будь-яких органічних решток чи відходів: деревної тирси, торфу, патоки, лушпиння, соломи, багаторічних трав, очерету. Клавдієвський завод теплотехнічного обладнання втілив проект у життя. Газогенератор виробляє понад дві тисячі кубометрів синтез-газу на годину практично без втручання людини, процес регулюють два оператори. Гарантійний ресурс установки до повного капітального ремонту — 25 років. Директор Клавдієвського експериментального заводу Віктор Пасльон каже, що апарат — унікальний, бо працює на низькому тиску, і є практично безвідходним. Попіл можна використовувати у сільському господарстві як калійне добриво, а твердий напівкокс — чудове тверде паливо для теплових котлів. Для виробництва двох тисяч кубометрів синтез-газу потрібно 2-2,3 тонни сировини, залежно від її якості й властивостей. Зазвичай, тонна органічних відходів або решток коштує не більш як 20-50 грн. Якщо врахувати усі експлуатаційні витрати та утримання двох операторів і одного постачальника сировини, собівартість виробництва однієї тисячі кубометрів синтез-газу не перевищить 80-100 грн.

 

Незабаром уряд має ухвалити рішення про створення Національної акціонерної компанії «Синтез-газ України», яка на загальнодержавному рівні впроваджуватиме програму з виробництва синтетичного горючого газу. До складу засновників компанії, крім Національного агентства з ефективного використання енергоресурсів та державних підприємств, увійде Національна академія наук. НАК «Синтез-газ України» буде господарським суб'єктом і працюватиме на самоокупності.

 

Це альтернативне паливо можна використовувати у двигунах автомобілів і тракторів. Дизельні та бензинові двигуни добре працюють на синтез-газі, адже його головні складові — це водень, окис вуглецю, метан (понад 90%) й важкі вуглеводні: пропан, бутан, пентан і октан — 5-7%. Установка РГВ-2000М коштує до мільйона доларів і за нинішньої ціни на природний газ окупить себе за два роки.

 

Якщо ціна однієї тисячі кубометрів природного газу для споживачів буде більшою від 200 доларів, не всі зможуть її витримати. Тому пошук ефективної й швидкої альтернативи природному газу є очевидноювимогою часу.

 

Економія — запорука достатку

 

Пошук альтернативних видів енергоносіїв для комунальної сфери — другий за значенням напрям упровадження ефективнихсистем енергозабезпечення. Комунальна сфера має великі потенційні можливості для економії ресурсів. Через зношеність мереж під час постачання води в загальнодержавному масштабі втрачається майже її третина, марно споживається 1 млрд.кВт/год електроенергії. Щоб її виробити, наТЕС треба спалити 146 тис. вагонів вугілля.

 

Найбільше занепокоєння експертів викликає можливість зростання цін на енергоносії для бюджетних установ. Через це переведення шкіл, лікарень, дитячих садочків наефективні й відносно недорогі альтернативні системи опалення для НАЕР є нагальнимпріоритетом. Підприємства комунального господарства за тисячу кубометрів газу платитимуть 424 грн., і в перспективі ціна можезбільшитися. Складова частина енергоносіїв у вартості комунальних послуг становить 60-70%, тому квартплата також зросте.

 

Експерти НАЕР зазначають, що в Україніє ресурси для заміни 20 млн. тонн умовного палива (це вугілля або понад 20 млрд. кубометрів газу) нетрадиційними видами палива (солома, тирса, очерет). Понад шістьмільярдів кубометрів газу можна замінити завдяки використанню шахтного метану,доменного газу, розвиткові малої гідроенергетики, мережі вітрогенераторів.

 

Економічні реалії спонукають шукати дешевші й доступніші, порівняно з імпортними, енергоносії. Нині Україна щороку споживає 76 млрд. кубометрів природного газу. Енергетична стратегія передбачає зменшення обсягів споживання у 2030 році до 49 млрд. кубометрів.

 

Тарифи нівелюють зусилля

 

Щороку в Україні після жнив марнотратні господарники спалюють на полях чотири мільйони тонн соломи. За кількістю енергії, яку можна отримати за її спалювання в котлах, вона замінить чотири мільярди кубометрів синтетичного газу або два мільярдикубометрів природного. Жодна країна у світі не дозволяє собі такого марнотратства ресурсів. Приміром, план дій ЄС з енергетичної ефективності передбачає збільшення використання енергії з альтернативних джерел з нинішніх 16 до 20%. В Україні така норма відсутня, тому перевитрати палива в промисловості та на побутовому рівні у нас є практично нормою.

 

Інша проблема — зростання тарифів на електроенергію та паливо, що нівелює чималі зусилля із упровадження енергоощадних технологій. Вінничина за п'ять роківскоротила споживання дизпалива та бензину вдвічі. Проте витрати на закупівлю пального в масштабах області зросли за аналогічний час у 2,5 раза. За кілька років обсяги споживання електроенергії скоротилися на 25%, але тепер за неї доводиться платити в 1,5 раза більше ніж три роки тому.

 

Під час колегії НАЕР голова Вінницькоїоблдержадміністрації Олександр Домбров-ський повідомив, що в регіоні упроваджується програма виробництва біодизеля, змінено структуру сільськогосподарського виробництва. Ріпак вирощують на площі понад 60 тис. га, це майже 25% його посіяного по всій державі. На Ладижинській ТЕСреалізується великий проект переведення котлів на буре вугілля. На промислових підприємствах краю широко впроваджується когенераційна техніка. Активно реконструюються та зводяться малі гідроелектростанції. Розширюється мережа теплових котлів, які працюють на біологічному паливі. Водночас для впровадження технологій енергозбереження на місцях треба створити серйозну систему економічної мотивації й державної підтримки. Для виробництва альтернативного моторного пального — біодизеля та етанолу потрібні дотації. Собівартість виробництва біодизеля менша, ніж дизпалива з імпортної нафти, але податки й акциз роблять його дорожчим порівняно з традиційним. Дієвої системи промислового виробництва біодизеля в Україні немає, хоча планується спорудження на Сумщині й Житомирщині двох заводів. Є чимало прикладів, коли сільськогосподарські підприємства самотужки виробляють ріпакову олію, очищають її та рафінують, використовуючи як пальне в дизельних двигунах тракторів і комбайнів.

 

Кожному підприємству — енергетичний паспорт

 

Таким чином, помітна частина зусиль із енергозбереження через тарифну політику має незначний економічний ефект. Це частково позбавляє підприємства стимулів доенергоощадливості. Структура формування тарифів на енергоносії безпосередньо впливає на зацікавленість у впровадженнінових енергоефективних технологій.

 

Зважаючи на те, що чинним Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати на придбання та споживання паливно-енергетичних ресурсів віднесено до валових витрат платника податку, це спонукає підприємства завищувати показники питомого використання енергоресурсів. Так штучно стимулюються перевитрати енергоресурсів на виробництві. Щоб зацікавити в ефективному використанні енергоресурсів, НАЕР пропонує внести до ст. 5 цього закону зміни, які заборонять відносити на валові витрати використані понад норму енергоресурси. Порядок визначення норм питомих витрат визначатиме державна експертиза.

 

Національне агентство енергоефективності має намір створити державну систему моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв. Це — один ізнових напрямів державної політики в означеній сфері. Для створення системи моніторингу територіальні підрозділи з енергозбереження контролюватимуть ефективність використання цих ресурсів підприємствами,установами й організаціями. Особливу увагу звертатимуть на прозорість в діяльності суб'єктів у сфері ПЕК. НАЕР оголошує війну «тіньовим» схемам і паралельно створитьсистему проведення державної експертизи. Марнотратство каратиметься штрафами. Якщо підприємство через неефективне обладнання перевитрачає енергоресурси, річна межа споживання для нього буде знижена, що спонукатиме впроваджувати сучасніенергетичні технології й обладнання. І НАЕР також братиме участь у розробленні державного і регіональних паливно-енергетичних балансів. Такий баланс матиме на меті ефективне використання ресурсів, їх оптимізацію, широке впровадження і використання альтернативних видів енергії.Наступним кроком стане розробка і впровадження єдиної системи енергетичного аудиту й менеджменту в загальнодержавному масштабі. Одним із його елементів буде нормування енергетичних витрат навиготовлення продукції і надання послуг.

 

Процес нормування проходитиме поетапно і почнеться з найбільших промислових під­приємств. На переконання Євгена Сухіна, нормування стане запорукою скорочення споживання природного газу та електроенергії в державі на 25-30%.

 

Для зменшення витрат дефіцитних імпортованих енергоресурсів до кінця року має бути визначено норми їх споживання. У більшості європейських країн спеціальні закони встановлюють такі норми. Завдяки нормуванню та випробуванням усі виробництва матимуть державний сертифікат, іншими словами, енергетичний паспорт. Промисловість, будівельну галузь, бюджетну сферу та житлово-комунальне господарство сертифікуватимуть першочергово. У Європі обов'язкову енергетичну сертифікацію проходить кожен житловий будинок загальною площею понад 50 м В Україні така сертифікація приватного житлового сектора, за висновками експертів, є перспективою наступних років.

 

Євген Сухін зазначив, що розглядається питання про перетворення НАЕР у Міністерство енергоефективності. Ця ініціатива викликана тим, що після того, як буде ухвалений закон про Кабінет Міністрів України, НАЕР може втратити особливий статус, то­му зменшаться можливості для впровадження нових програм.

 

Нині НАЕР опрацьовує проект урядової постанови «Про порядок розроблення па­ливно-енергетичного балансу», а також готує на розгляд Верховної Ради законопроект «Про забезпечення ефективного використання енергоресурсів». Чинний Закон «Про енергозбереження», на переконання експертів, застарів і є малоефективним через те, що не передбачає економічних стимулів для впровадження ощадних технологій. Готується також законопроект про збільшення використання горючих газів як моторного пального. У своїх законодавчих ініціативах НАЕР використовує досвід країн євроспільноти. Нині уряди держав ЄС активно працюють над розроблення спільної Європейської енергетичної політики, головні напрями якої опубліковані у так званій «Зеленій книзі».

 



 

Энергетика и новый миропорядок. Преодолеет ли Америка нефтяной г. Ермолаев. Методы борьбы с головной болью. Зеленая нефть Черного континента.

 

Главная >  Потенциал энергии 

0.0412